1) Предмет, метод та завдання ідпзк

Наука ідпзк- сфера людської діяльності, спрямована на формування нових знань про виникнення і розвиток держави і права в зарубіжних країнах.. На відміну від загальної історії, історико-правова наука не розглядає суспільство загалом, а лише вивчає історичні процеси розвитку системи державних і правових інститутів.

Предмет ідпзк- конкретні процеси виникнення і розвитку правових інститутів і явищ, що розвиваються в хронологічній послідовності та проявляються в певному історичному просторі (зарубіжні країни).

Головні питання ідпзк:Як виникли сучасні державно-правові інститути з огляду на минуле людства та окремих країн? Які основні етапи пройшли в своєму розвитку? Які причини зумовили їх зміни, заміну одного державно-правового інституту іншим? Як вони вплинули на подальший розвиток держави і права?. Методологія історії держави і права зарубіжних країн.

Наукове пізнання в галузі історії держави і права зарубіжних країн не зводиться лише до опису фактів та подій історичного минулого, а й передбачає теоретичне та концептуальне осмислення цих фактів. А це неможливо здійснити без використання філософських та спеціальних наукових методів дослідження.

Діалектичний метод базується на матеріалістичному розумінні історії, суть якого полягає в тому, що вивчення історії розвитку суспільства, держави і права повинно виходити з матеріальних умов життя суспільства. Тобто основою, базисом, життя суспільства є виробничі відносини, а держава і право відносяться до надбудови і не мають власної історії.. Рушійною силою розвитку людства є боротьба добра і зла, прогресивного та відсталого, а також в певній мірі і класова.

Порівняльний метод полягає у співставленні двох або більше об'єктів і служить для встановлення невідомого шляхом порівняння його з відомим. Використання порівняльного методу дозволяє виявити деякі спільні закономірності і співпадаючі ознаки в розвитку держави і права в один і той же час, але у різних країнах (так зване синхронне порівняння) або ж у різних часових зрізах історичних епох (так зване діахронне порівняння).

Конкретно-історичний підхід передбачає розгляд державно-правових явищ в тих особливих умовах, в яких вони склались і отримали свій розвиток. Тобто дослідження державно-правових явищ відбувається у\ тому соціальному середовищі, яке обумовило своєрідність,а ряді випадків і унікальність тієї чи іншої держави або ж правової системи.

Оскільки держава і права вже на початкових ступенях свого розвитку це досить складні соціальні утворення, в історико-правових дослідженнях важливий ефект дає системний аналіз, за допомогою якого можливо виділити із всієї сукупності державно-правових явищ окремі її елементи, в яких найбільш яскраво відображаються істотні ознаки або ж, навпаки, неповторні особливості конкретних держав або правових систем.

Логічний метод дослідження передбачає вивчення історичного процесу в абстрактній та теоретичній послідовності, звільненій від випадковостей, несуттєвого, незакономірного.

Таким чином, завданням курсу історії держави і права зарубіжних країн є:

- загальна підготовка студентів у питаннях держави і права, вироблення в них особливого юридичного мислення, необхідного для засвоєння та застосування права;

- створення необхідних передумов для найкращого засвоєння таких дисциплін, як теорія держави і права, історія політичних вчень, державне та міжнародне право, а також інших юридичних дисциплін, включаючи цивільне, кримінальне право і процес;

- сприяння формуванню наукового підходу до процесів, які відбуваються в іншій країні і в усьому світі;

- розвиток вміння вірно і гуманно оцінювати поведінку людей, які за своїм волевиявленням або випадково стали об'єктом чи суб'єктом державно-правової діяльності.