- •Г.О.Сіренко, о.В.Кузишин, Базюк л.В.
- •Затверджено
- •Базюк Лілія Володимирівна
- •Лекція 4
- •4.1. Теплоємність. Означення
- •4.1.1. Методи обчислення кількости тепла
- •1) Внутрішньої енергії
- •2) Ентальпії
- •3) Ентропії
- •4.1.2. Загальне означення теплоємности. Істинна і питома теплоємности
- •4.1.3. Обчислення кількости тепла за істинною і середньою теплоємностями
- •1− Лінійна залежність; 2− нелінійна залежність
- •4.2. Ізобарна та ізохорна теплоємности. Рівняння Майєра
- •4.2.1. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
- •4.2.1.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
- •1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
- •2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
- •4.2.1.2. Рівняння Майєра для неідеального ґазу
- •4.3.Теорії теплоємностей твердих тіл
- •4.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Закон Дюлонґа і Пті
- •4.3.2. Квантова теорія Дебая
4.2. Ізобарна та ізохорна теплоємности. Рівняння Майєра
4.2.1. Зв’язок ізобарної та ізохорної теплоємностей
4.2.1.1. Рівняння Майєра для ідеального ґазу
1. Ізохорна та ізобарна теплоємности
Для ідеального ґазу h=f (T), u=f (T), с=f (x, T, N), де N – атомність газу.
а) із першої форми запису першого начала термодинаміки
δq = du + pdv (4. 25)
для ізохорного процесу (v=const, dv=0) витікає, що
δqV = du (4.26)
і далі
= сV =
.
Для ідеального ґазу
cV
=
.
(4.27)
Звідки ізохорна теплоємність cV характеризує темп зростання внутрішньої енергії при підвищенні температури:
δqV = сVdT = du; (4.28)
du = сVdT; (4.29)
б) із другої форми запису першого начала термодинаміки
δq = dh – vdp (4.30)
для ізобарного процесу р=const (dp=0) витікає, що
δqP = dh
і далі
= сР
=
.
(4.31)
Для ідеального ґазу
cР
=
.
Звідки ізобарна теплоємність сР характеризує темп зростання ентальпії при підвищенні температури:
δqР = сРdT = dh; (4.32)
dh = сPdT; (4.33)
2. Зв’язок між ізобарною та ізохорною теплоємностями
Розглянемо співвідношення (визначення ентальпії) для m=1 кг ґазу:
h = u + pv (4.34)
dh = du + d (pv) (4.35)
Продиференціюємо рівняння (4.35) за температурою:
=
+
(4.36)
Для ідеального ґазу
=ср
,
=сv
, а з рівняння Карно-Клапейрона
pv=RT
(де R – питома
ґазова стала),
= R,
тоді (4.36) запишемо у вигляді с р= сV + R, або зазвичай
ср – сV = R (4.37)
Співвідношення (4.37) називається рівнянням Майєра (1842р.).
За рівнянням (4.37), означенням і фізичним смислом теплоємностей ср і сV та фізичним смислом питомої ґазової сталої R можна дати означення фізичного смислу рівняння Майєра для ідеального ґазу та дати відповідь на питання: «Чому ср > сV на величину R (або сμр > сμV на величину Rμ) для ідеального ґазу?».
Рівняння (4.37) отримано для масових теплоємностей і m=1кг. Для m кг ґазу (4.37) має вигляд:
mсp – mсV = mR
Cp – CV = mR (4.38)
За допомогою аналізу розмірностей можна знайти форму запису рівняння Майєра (4.37):
а) для об’ємних теплоємностей: ρср – ρсv = ρR, тобто
,
тобто ср′ − сV ′ = ρR, (4.39)
де сp′, сV′ – об’ємні ізобарна та ізохорна теплоємности відповідно;
ρ –
густина ґазу
б) для мольних теплоємностей:
[Дж/(кг·К)] · [кг/моль] ≡ [Дж/(моль·К)].
Розмірність [кг/моль] відповідає молярній масі , тоді рівняння (4.37) необхідно множити на :
ср – сV = R (4.40)
або
с p – с V = R (4.41)
