Рівень рефлексивності студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою а.В.Карпова)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Загальні показники	109,18	106	107,59	112,44	110	111,22	123,2	119	121,1	124,69	122,6	123,34	122,6	117	119,8
Стени	2,71	2,69	2,7	3,33	3,30	3.31	4,82	4,70	4,76	4,73	4,70	4,71	8,1	7,2	7,65
Ретроспективна рефлексія	29,25	27	28.125	30,6	30,2	30,3	34,4	35	34,7	35,79	23,4	29,5	32	27,5	29,75
Рефлексія діяльності	25,20	29,5	27,35	30,3	20,8	25,55	33,6	23,5	28,55	29,4	33,4	31,4	29,1	36,2	32,65

Розгляд майбутньої діяльності	30,5	27,1	28,8	12,5	36,2	24,35	33,6	25,3	29,45	30,4	29,1	29,7	30,3	28,2	29,25
Рефлек сія спілкування і взаємодіями з іншими	27	28	27,5	27,7	32,6	30,15	31,2	32,4	31,81	30,1	34,2	32,15	34,2	25,7	29,95

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий
Середній
Низький

Аналізуючи результати за методикою А.В.Карпова «вимірювання рівня рефлексивності» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень рефлексивних якостей студентів властивий 50% першокурсникам, 45% другокурсникам, 35% третьокурсникам, 25% четвертокурсникам і 29% п’ятикурсникам; відповідно, їм притаманна: висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка мало піддається змінам залежно від ситуації спілкування і не завжди співвідноситься з поведінкою інших людей, що характерно для низького рівня суб’єктності.

Середній рівень рефлексивних якостей виявлено у 35% першокурсників, 30% другокурсників, 47% третьокурсників, 53% четвертокурсників та 41% п’ятикурсників. Такі студенти у спілкуванні безпосередньо, щиро ставляться до інших, проте стримані в емоційних проявах, співвідносять свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

Високий рівень рефлексивних якостей мають 15% першокурсників, 25% другокурсників, 18% третьокурсників, 22% четвертокурсників та 30% п’ятикурсників. Такі респонденти постійно стежать за собою, керують вираженням своїх емоцій, не схильні до креативного пошуку та ініціативності, що також є характеристиками низького рівня суб’єктності.

Отже, методика вимірювання рівня рефлексивності (А.В. Карпова) дозволяє виявити рівень рефлексивності та порівняти сформованість рефлексивності як особистісної та професійно-значущої якості у студентів на різних етапах учбово-професійної діяльності. Рефлексія найчастіше розглядається як один з найбільш важливих психологічних механізмів, що забезпечує адаптивність людини до нових умов діяльності. Отже, становлення суб’єкта професійної діяльності неможливе без розвитку рефлексії.

Хоча помітна невелика різниця між студентами I-II та III-V курсів, що свідчить про те, що у ВНЗ проводиться робота з розвитку рефлексивності студентів. Проте, в недостатньому обсязі, щоб сформувати необхідний рівень рефлекcивності протягом навчання.

Отже, за отриманими даними ми бачимо, що переважна більшість студентів, у тому числі і п’ятикурсників, мають низький та середній рівень рефлексивних якостей, що указує на необхідність оптимізації системи професійної підготовки майбутніх правників.

Таблиця 2

Рівень комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності ( за методикою КОС-2)

Шкали	1 курс			2 курс			3 курс			4 курс			5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
організаторські	1,62	1,60	1,61	1,55	1,58	1,56	1,6	1,8	1,7	4,30	3,35	3,82	6,30	5,25	5,77
комуеікативні	2,28	2,30	2,29	3,35	4,30	3,38	4,25	3,32	3,78	2,45	2,59	3,02	4,4	6,5	5,45

	Етапи учбово-професійної діяльності
	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий
Середній
Низький

Аналізуючи результати за методикою Кос-2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що низький рівень комунікативних та організаторських якостей студентів властивий 45% першокурсникам, 21% другокурсникам, 15% третьокурсникам, 16% четвертокурсникам і 15% п’ятикурсникам; відповідно, їм притаманна: висока імпульсивність у спілкуванні, відкритість, розкутість, поведінка мало піддається змінам залежно від ситуації спілкування і не завжди співвідноситься з поведінкою інших людей, що характерно для низького рівня суб’єктності.

Середній рівень комунікативних та організаторських якостей виявлено у 30% першокурсників, 50% другокурсників, 55% третьокурсників, 29% четвертокурсників та 40% п’ятикурсників. Такі студенти у спілкуванні безпосередньо, щиро ставляться до інших, проте стримані в емоційних проявах, співвідносять свої реакції з поведінкою оточуючих людей.

Високий рівень комунікативних та організаторських якостей мають 25% першокурсників, 29% другокурсників, 30% третьокурсників, 55% четвертокурсників та 45% п’ятикурсників. Такі респонденти постійно стежать за собою, керують вираженням своїх емоцій, не схильні до креативного пошуку та ініціативності, що також є характеристиками низького рівня суб’єктності.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів під час навчання у вищому навчльному закладі, проте, у випускників все ж таки переважає низький та середній розвиток комунікативних і організаторських якостей.

Це говорить про необхідність подальшого розвитку комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу.

Таблиця 4