33. Анатомія та фізіологія екстра пірамідної системи, зв*язна із руховими шляхами.

Екстра пірамідна(стріопалідарна) система має такі рівні: 1. Кірковий 2. Підкірковий 3. Стовбуровий 4. Спінальний. Палідарний відділ філогенетично більш старий, розвивається з поміжного мозку, є найвищим органом, що керує руховою функцією у риб, структури, які входять до його складу бідні на клітинні елементи, та багаті на мієлін, кальцій, залізо. Стріарний відділ - вперше з’являється у амфібій, є основним керуючим рухами органом у птахів, розвивається з кінцевого мозку, його структури багаті на клітинні елементи. Зв’язки Зв’язок палідарного відділу та стріарного відділу здійснюється за допомогою наступних шляхів: - нігростріарного - стріонігральногольмування. - афарентнізв’язки. - еферентні зв’язки. Функція 1. створює передумови для здійснення рухових актів, готує м’язи до дії 2. приймає участь в забезпеченні пози 3. автоматизовує несвідому регуляцію свідомих рухів 4. забезпечує автоматизовані, стереотипні рухи, а також рефлекторні захисні рухи. 5. забезпечує рухові прояви емоцій.

34. Вікові особливості опорно – рухового апарату.

Опорно рухова система складає приблизно половину маси тіла людини. Скелет – це каркас, що складається з кісток, які захищають життєво важливі органи і служать опорою для них, забезпечуючи їх фіксацію в певному місці. М’язи, змінюючи свою довжину, змінюють взаємне розташування частин скелету і таким чином забезпечують пересування, і виконання різних видів діяльності. Дитина народжується, маючи опорно-рухову систему, що досить сильно відрізняється від дорослих. Справа в тому, що сформована кістка вже практично не змінює своїх розмірів і здатна тільки на регенерацію при переломах та ушкодженнях. У дітей різного віку ріст кісток забезпечується тим, що скелет не пройшов стадію окостеніння і практично всі кістки мають хрящові ділянки, які і є зонами росту. Рух стимулює розвиток організму в цілому, а набуття певних рухових навичок потребує певного тренування – поступово дитина вчиться сидіти, ходити, підтримувати і зберігати поставу. Завдяки тренуванню будь-яку з рухових навичок можна довести до автоматизму. В той же час тренування і фізичні навантаження повинні чітко дозуватись в залежності від віку і можливостей дитини, щоб не завдати шкоди організму. У підлітковому віці опорно-рухова система швидко росте, що спричиняє дискоординацію рухів. Вікові зміни у старечому віці спостерігаються з боку хребта, його зв’язок, з боку кісток І полягають в розвитку дистрофічних та деструктивних порушень.

35. Характеристика складу крові та її функції

Функції крові:

Транспортна, поживна — кров розносить по тілу поживні речовини від кишечника або з місць їх накопичення . Видільна -полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин. Дихальна — перенос кисню від легень до тканин та вуглекислого газу від тканин до легень;Регуляторна — кров розносить по організмові фізіологічно активні речовини, які регулюють та об'єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює гуморальну регуляцію функцій організму. Терморегуляторна, тобто збереження сталості температури тіла. Кров, рівномірно розподіляючись в організмі, створює умови або для тепловіддачі, або для збереження тепла. Захисна —здатність крові до згортання, внаслідок чого припиняється кровотеча. Гомеостатична -досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи. Кров — це рідка сполучна тканина, що складається з рідкої міжклітинної речовини — плазми і формених елементів — еритроцитів (червоні кров'яні тільця, основна функція - поглинання кисню в легенях, і його перенесення до всіх органів і тканин людського організму), лейкоцитів(білі кров'яні тільця, на які покладено захисна функція) та тромбоцитів(забезпечують згортання крові). Плазма містить воду, глюкозу, жири та солі. Найбільше значення мають солі натрію, калію та кальцію. Білки плазми виконують такі функції: підтримують осмотичний тиск, водний обмін, надають крові в’язкості, беруть участь у зсіданні крові (фібриноген) та реакціях імунітету (антитіла).