29. Анатомо-фізіологічна характеристика вегетативної нервної системи.

Вегетативна нервова система — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями

гладких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз. Функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу — сталості внутрішнього середовища організму. Вона не підкоряється свідомості, хоча й підпорядкована спинному та головному мозку. Звичайно вегетативна нервова система поділяється на два підрозділи: симпатичну та парасимпатичну системи. Третя, ентерична, система, що іннервує травні органи та здебільшого незалежна від центральної нервової системи, також інодівважається частиною автономної нервової системи. Симпатична система відповідає за стрес, збільшуючи серцебиття, кров'яний тиск, цілком готуючи тіло до дій. Парасимпатична система важливіша, коли тіло перебуває у стані спокою. Вона сповільнює серцебиття, знижує кров'яний тиск, стимулює травну систему. Більшість органів іннервується як симпатичним, так і парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи. Парасимпатичний відділ не іннервує посмуговані м’язи, гладкі м’язи матки, більшість кровоносних судин, сечоводи, потові залози, волосяні фолікули шкіри, селезінку, надниркові залози та гіпофіз. Вегетативна нервова система не має своїх особливих аферентних, чутливих шляхів. Чутливі імпульси від органів йдуть у складі чутливих волокон, які є спільними для вегетативної та соматичної нервових систем. Вищий контроль та регуляція функцій вегетативної нервової системи, як і соматичної, відбувається за рахунок кори півкуль великого мозку. Соматична та вегетативна нервові системи відрізняються не лише за функцією, а й за будовою, а саме: соматичні рухові волокна виходять із спинного мозку сегментарно, а вегетативні волокна виходять лише з певних центрів:мезенцефалічного, бульбарного(парасимпатичні ядра черепних нервів у ромбоподібній ямці), які об’єднані в краніальний відділ;

тораколюмбального (бічні роги протягом сегментів від CVIII до LII-III), сакрального (бічні роги протягом сегментів SII-IV). Тораколюмбальний відділ належить до симпатичного відділу, а краніальний і сакральний – до парасимпатичного. Соматичні нервові волокна мають добре помітну м’якотну оболонку, а у вегетативних вона відсутня. Тіла клітин соматичних нейронів знаходяться у передніх рогах спинного мозку, а їхні відростки (аксони), не перериваючись, досягають скелетних м’язів. Нервові відростки вегетативних нейронів перериваються у вегетативних вузлах. Отже, тут є передвузлові (прегангліонарні) і післявузлові(постгангліонарні) волокна. Найпростіша рефлекторна дуга соматичної нервової системи складається з двох нейронів, а вегетативної – з трьох (є вставний нейрон); її еферентна ланка складається не з одного, а з двох нейронів.

30. Велике та мале коло кровообігу, анатомія, фізіологія, вікові особливості.

Мале коло. Мале коло кровообігу включає в себе легеневий стовбур і дві пари легеневих вен.

Він починається в правого шлуночка легеневим стовбуром, а потім розгалужується на легеневі

вени, що виходять з воріт легенів, як правило, по дві з кожного легені. Виділяють праві і ліві

легеневі вени, серед яких розрізняють нижню легеневу відень і верхню легеневу відень. Вени

несуть легеневих альвеол венозну кров. Збагачується киснем в легені, кров повертається з

легеневих вен в ліве передсердя, а звідти надходить в лівий шлуночок. Велике коло. Велике коло

кровообігу починається аортою, що виходить з лівого шлуночка. Звідти кров надходить в крупні

удини, які прямують до голови, тулуба і кінцівок. Крупні судини гілкуються на дрібні, які переходять

у внутриорганные артерії, а потім в артеріоли, прекапиллярные артеріоли і капіляри. За допомогою

капілярів здійснюється постійний обмін речовин між кров'ю і тканинами. Капіляри об'єднуються і

зливаються в посткапиллярныевенули, які, у свою чергу об'єднуючись, утворюють дрібні

внутриорганныевідня, а на виході з органів - позаорганнiвідня. Позаорганнi вени зливаються у

великі венозні судини, утворюючи верхню і нижню порожнисті відня, по яких кров повертається в

праве передсердя. Функції. Мале коло кровообігу – газообмін. Велике коло кровообігу - тканинне

дихання , тканинне травлення.