Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
anatomiya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
157.54 Кб
Скачать

27.Будово стріо-палідарноїсист. Функції, наслідки порушень

Головною складовою екстрапірамідної нервової системи є стріо-палідарна система, яка поділяється

на стріарну і палідарну . Палідарна система включає в себе: бліде тіло(сприяє активізації рухів.знижує

тонус м*язів), чорну речовину, червоне ядро, ретикулярна формація. ПалідумСтріарна система

включає: хвостате ядро, шкаралупу. Стріатупідвмщує тонус м*язів,гальмує рухи. Стріопалідарна

система має тісні зв*язки з іншими відділами нервової системи. Перш за все, є тісний зв”язок між

палідум та стріатум. Основні утворення стріопалідарної системи мають велику кількість аферентних

і еферентних зв”язків. Стріопалідарна система має зв”язки із слідуючими утвореннями: Корою

головного мозку, перш за все із лобовою часткою через зоровий пагорб. За допомогою шляху кора

–зоровийпагорб-стріопалідарнасистема- відбувається вмикання екстрапірамідних апаратів в

систему наших довільних “рухів”. Всі синдроми ураження стріо-палідарної системи можна розділити на:1. Гіпертонічно- гіпокінетичний синдром, 2. Гіпотонічно – гіперкінетичний синдром. При ураженні блідої кулі та чорної субстанції, розташованої в ніжках мозку і функціонально зв*язаної з ретикулярною формацією стовбура мозку, підкірковими вузлами і корою великих півкуль, виникає гіпертонічно-гіпокінетичний синдром. Ураження блідої кулі і розвиток вказаного синдрому в теперішній час заперечується. Але все ж таки, гіпертонічно-гіпокінетичний синдром виникає при ураженні блідої кулі або його зв”язуючих шляхів. При ураженні утворень палідумвиникає гіпокінезія, котра супроводжується, одночасно, підвищенням пластичного тонусу м”язів Ураження стріопалідарноїсистемивиявляються головним чином змінами м”язового тонусу (гіпотонія) і змінами активності рухів (гіпокінези- бідність рухів або гіперкінези – вимушені рухи). Зміни з бокум”язового тонусу і активності рухів можуть комбінуватися. Так гіпокінези нерідко поєднуються з високим м”язовим тонусом – ригідністю м”язів, а гіперкінези нерідко поєднуються з м”язовою гіпотонією.

28. Поняття «ембіогенез» та «онтогенез»

Онтогенез - це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження (зиготи) до природної смерті. Виділяють два періоди онтогенезу: ембріональний (зародковий) і постембріональний(післязародковий). Ембріональний охоплює перетворення зиготи на зародок і розвиток зародка та

плоду до моменту народження дитини. Постембріональний починається після його народження.

Ембріогенез людини - це частина його індивідуального розвитку, онтогенезу. Ембріогенез людини,що триває в середньому 280 діб, поділяється на три періоди: початковий (перший тиждень розвитку), зародковий (друга -восьма тижні), і плодовий (з дев'ятого тижня до народження дитини). У процесі ембріогенезу можна виділити наступні основні стадії: 1. Запліднення ~ злиття жіночої та чоловічої статевих клітин. 2. Дроблення. Серія швидко наступних один за одним поділів зиготи3. Гаструляція. У результаті поділу, диференціювання, взаємодії тапереміщення клітин зародок стає багатошаровим. 4. Гістогенез, органогенез, сістемогенез. У ході диференціювання зародкових листків утворюються зачатки тканин, що формують органи і системиорганізму людини.