23.Загальна характеристика структур мозку

Довгастий мозок розвивається із п'ятого мозкового пухирця. Довгастий мозок є продовженням

спинного мозку. Сіра речовина довгастого мозку складається з окремих ядер черепних нервів.

Біла речовина — це провідні шляхи головного і спинного мозку. На передній поверхні довгастого

мозку міститься передня серединна щілина, з обох боків якої лежать потовщені білі тяжі, що наз

пірамідами. Міст лежить вище довгастого мозку. Це потовщений валик із поперечно

розміщеними волокнами. Центром його проходить основна борозна, вякій лежить основна

артерія головного мозку. По обидва боки борозни є значні підвищення, утворені пірамідними

шляхами. Міст складається з великої кількості поперечних волокон, які утворюють його білу

речовину — нервові волокна. Мозочок лежить на задній поверхні мосту й довгастого мозку в

задній черепній ямці. Скл із двох півкуль і черв'яка, який з'єднує півкулі між собою.Кожна півкуля

мозочка скл з сірої та білої речовини. Сіра речовина мозочка міститься поверх білої у вигляді

кори. Нервові ядра лежать усередині півкуль мозочку, що складаються переважно з

білої речовини. Кора півкуль утворює паралельно розташовані борозни, між якими є

звивини такої ж форми. Борозни поділяють кожну півкулю мозочка на декілька часток. Ніжки

мозочка представлені пучками волокон. Між покришкою та ніжками пролягає водопровід

середнього мозку (водопровід Сільвія). Він з'єднує четвертий шлуночок із третім. Головна функція

мозочку — рефлекторна координація рухів і розподіл м'язового тонусу. На покришці міститься

пластинка покришки (чотиригорбкове тіло). Два верхні горбки пов'язані з функцією зорового

аналізатора, виступають центрами орієнтовних рефлексів на зорові подразники, а тому називаються

зоровими. Два нижні горбки — слухові, пов'язані з орієнтовними рефлексами на звукові подразники. Верхні горбки пов'язані з латеральними колінчастими тілами проміжного мозку за допомогою верхніх ручок, нижні горбки — нижніми ручками з медіальними колінчастими тілами. Великі півкулі мозку. До них належать частки півкуль, кора великого мозку (плащ), базальні ганглії, нюховий мозок і бічні шлуночки. Півкулі мозку розділені поздовжньою щілиною, в заглибині якої міститься мозолистетіло, що їх з'єднує. На кожній півкулі розрізняють такі поверхні:

верхньобічну, опуклу, обернену до внутрішньої поверхні склепіння черепа;

нижню поверхню, розміщену на внутрішній поверхні основи черепа;

медіальну поверхню, якою півкулі з'єднуються між собою.

Півкулі великого мозку ззовні вкриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, або плащ.

У корі налічується 15 млрд клітин, а якщо взяти до уваги, що кожна з них має від 7 до 10 тисяч зв'язків із сусідніми клітинами, то можна зробити висновок про гнучкість, стійкість і надійність функцій кори. Поверхня кори значно збільшується за рахунок борозен і звивин.

24. Анатомо- фізіологічні вікові особливості трахеї, бронхів, легень. Механізм акту

дихання, наслідки його розладів.

Легені - Ліва і права легені у дітей, як і в дорослих, мають відповідно дві і три частини, які розв

нерів-номірно. Міжчасткові щілини у дітей раннього віку невиражені, тому відсутні міжчасткові

плеврити, а запальний процес має дифузний характер. Альвеоли у дітей раннього віку однокамерні,

альвеолярні ходи широкі, розміри в 4 рази менші, ніж у дорослих, їх загальна кількість менша в

10-12 разів. Трахея - Трахея має вузький просвіт. Верхній кінець у новонароджених розташований

на рівні IV шийного хребця і з віком опускається до рівня VII хребця. Трахея складається з 12-20

хрящових, м’яких, під-датливих півкілець. Бронхи - Бронхи у дітей короткі і вузькі. Правий бронх

відходить майже вертикально, а лівий - під кутом 90°. Хрящі м’які, м’я-зова і еластична тканини

розвинені слабко. Слизо-ва пухка, добре постачається кров’ю і разом з тим. Акт вдиху здійснюється внаслідок збільшення обсягу грудної порожнини за рахунок скорочення м'язів діафрагми і зовнішніх міжреберних м'язів.При надходженні імпульсів з центру дихання зовнішні міжреберні м'язи скорочуються, клітина розширюється. Грудна порожнину збільшується в обсязі, тиск в ній знижується. В процесі вдиху беруть участь і інші м'язи (грудні, черевні ). При проникненні повітря в плевральну порожнину (пневмоторокс) легкі спадаються і не слідують за дихальними рухами грудної клітини.Акт видиху наприкінці вдиху м'язи инспираторы розслабляються, грудна клітка повертається до вихідного положення. Грудна порожнину зменшується в об'ємі, з легких вичавлюється повітря, відбвидих. В акті видиху бере участь внутрішні міжреберні м'язи, допомагають м'язи живота, поперечні і прямі черевні м'язи та ін. Розлади.Пневмоторокс виникає при розтині грудної клітини, при поломці ребер, при сильному кашлі у собак, у великої рогатої худоби при проколі діафрагми. Ателектаз можебути у мертвонароджених і придбаний, коли легкі здавлені з боку грудної клітини, або при спазмі бронхів. Повний двосторонній пневмоторокс призводить тварин і людини до загибелі.