20. Компоненти заднього мозку: довгастий мозок, варолієвий міст та мозочок, їх

функції та можливі розлади.

Перше невелике потовщення спинного мозку там, де він входить в череп, називається довгастий

мозок, у віданні якого знаходяться: Захисні рефлекси, Харчові рефлекси, Серцево-судинні

рефлекси. Ще в довгастому мозку знаходиться автоматично працюючий дихальний центр, що

забезпечує вентиляцію легенів.Особливе значення цього відділу визначається тим, що в довгастому

мозку міцно розташувалися життєво важливі центри - дихальний, серцево-судинний. Не менш

важливою частиною мозку є мозочок, який разом з вароліевим мостом утворюють задній мозок.

Мозочок прилягає ззаду до стовбура мозку трохи вище довгастого мозку, має дві півкулі і покритий

борознами і звивинами. Мозочок має зв'язку з усіма відділами головного мозку, але головна і

найважливіша функція мозочка - це забезпечення координованих, плавних і розгорнутих рухів і

в часі і просторі. Пошкодження мозочка призводить до поривчастим, нескоординованою рухам.

Вароліевмост, являє масивний волокнистий тяж, який здійснює в основному провідникову функцію.

Через нього проходять висхідні та низхідні нервові шляхи. Варолиев міст відповідає ще за

вестибулярні і шийні рефлекси, що регулюють тонус м'язів.

21. Значення травлення для підтримки життєдіяльності організму. Роль обміну

речовин у гомеостазі.

Травлення – це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, забезпечуючи обробку

і перетворення харчових продукті хімічні сполуки, здатні засвоюватися клітинами організму.

Фізичні зміни їжі в її механічній обробці, роздрібленні, перемішуванні і розчиненні під впливом

ферментів, які знаходяться в соках травних залоз. Ферменти розщеплють білки, жири, вуглеводи

до більш простих хімічних сполук (амінокислоти, гліцерин, жирні кислоти, моносахариди).

Вода, мінеральні солі, вітаміни поступають в кров в незмінному виді. Поживні речовини, що

надходять в організм з їжею, є будівельним матеріалом і одночасно джерелом енергії, необх

для підтримання життя організму. При розпаді та окисленні білків, жирів та вуглеводів виділяється

різна, але стала для кожної речовини кількість енергії, що характеризує енергетичну цінність цих

речовин. Характеристика харчових речовин Для підтримання своєї життєдіяльності людина

повинна вживати їжу. Харчові продукти (хліб, м’ясо, риба, овочі, молоко тощо) містять всі

необхідні для життя речовини: воду, мінеральні солі та органічні сполуки – білки, жири,

вуглеводи та вітаміни, як рослинного, так і тваринного походження.

22. Клітина, як структурна, функціональна та генетична одиниця організму, загальна

характеристика будови та її функції

Організм людини є цілісною, складною, динамічною системою, що виконує різноманітні функції.

Він включає в себе організовані підсистеми і системи, які об’єднані спільністю будови і виконуваною функцією: клітини, тканини, органи, системи органів. Клітина - структурна і функціональна одиниця людського організму. Білки — це високомолекулярні сполуки, що становлять у деяких клітинах до 50 % сухої. Окрім участі в побудові клітин — тобто пластичної ролі , білки виконують інші фізіологічні функції.Так, структурні білки утворюють мембрани клітин та їхні внутрішні складові — органели; еластичні білки входять до складу стінок кровоносних судин; скорочення м’язів можливе завдяки

скорочувальним білкам. Група щільних білків формує волосся, нігті. Вуглеводи становлять 1–2 % загмаси клітини й відіграють надзвичайно важливу роль в обміні речовин та енергії. Легко окиснюючись, вони є основним джерелом енергії для організму.В організмі людини є такі вуглеводи: моносахариди, або прості цукри. Дисахариди складаються з двох моносахаридів. Полісахариди складаються з 10 та більше залишків моносахаридів. Жири — нерозчинні у воді сполуки, які складаються з гліцерину та жирних кислот. У клітині вони становлять 1–2 % загальної маси. Найбільше жирів міститься в клітинах підшкірної клітковини та в черевній порожнині у вигляді жирових прошарків між внутрішніми органами.

Там вони забезпечують рольмеханічного захисту й теплоізоляцію організму, слугують резервом

поживних речовин. Нуклеїнові кислоти — високомолекулярні сполуки, що містяться та утворюються в ядрах усіх клітин організму та є матеріальними носіями спадкової інформації. Саме в нуклеїнових кислотах зосереджені матеріальні структури спадковості — гени, у яких «записана» структура всіх білків організму. структурнаї і функціональна організація клітин Клітинна мембрана-відіграє важливу роль в обміні речовин між клітиною і навколишнім середовищем, переміщенні клітин і утвміжклітинних контактів.Мітохондрії виконують функції енергетичних станцій: в нихвід-буваєтьсяклітинне дихання — утворення енергії. Рибосоми виробляють специфічний для кожного виду клітин білок. У його утворенні беруть участь транспортні й інформаційні РНК. Ендоплазматична сітка скл із зернистої й незернистої сіток. Мембрани цих структур із зовні всіяні великою кількістю рибосом, які виділяють і синтезують білки. Лізосоми — пухирці, які містять багато ферментів, що забезпечують внутрішньоклітинне травлення. Комплекс Гольджі бере участь у синтезі полісахаридів, а у взаємодії з білками сприяє відокремленню й виведенню з клітин продуктів їхньої життєдіяльності. Цитоцентр(клітинний центр), як правило, міститься над ядром клітини або біля пластинчастого комплексу; він має два щільні тільця — центріолі. Перед поділом клітини центріолі подвоюються. Мікротрубочкискладаються з білка тубуліна; вони забезпечують (цитоскелет). Війки та джгутики забезпеч рух клітин.