1.Значення курсу «Анатомія, фізіологія та паталогія дітей» для корекційних

педагогів різних спеціальностей.

Курс «Анатомія, фізіологія, патологія дітей» має важливе значення для студентів

майбутніх педагогів. Знаючи вікові особливості дітей, учитель, вихователь на основі

закономірностей вікового розвитку зможе правильно навчати і виховувати їх. Цілком

очевидним є те, що без знання особливостей будови і життєвих функцій організму,

котрий росте, умов, необхідних для нормального розвитку дитини, неможливо

ефективно здійснювати навчальну та виховну роботу в школі, в дитячому садку,

зокрема правильно дозувати фізичне та розумове навантаження на дітей. Оптимізація

цих процесів забезпечує працездатність дітей, покращує функціонування їх організму,

здатність ефективніше адаптуватися до педагогічного процесу, навантажень, гарантує

належний стан здоров’я.

2. Будова та фізіологія статевої системи чоловіка, можливі гормональні

відхилення.

Органи розмноження чоловіків діляться на внутрішні і зовнішні. До зовнішніх належить

статевий член і мошонка, до внутрішніх – яєчка з придатками, сім’явиносні протоки,

сім’яні міхурці, передміхурова залоза і бульбоуретральні залози. Статеве дозрівання

хлопчиків відбувається протягом підліткового періоду. У цей час активізується діяльність

гіпофізу. Його гормони стимулюють діяльність інших залоз внутрішньої секреції завдяки

чому відбуваються зміни в розвитку статевих органів, у фізичному розвитку всього

організму. У підлітковому віці інтенсивно збільшуються зріст і маса тіла , активізується

розвиток м’язової тканини. У 10-11 років збільшуються яєчка. Особливо інтенсивно

яєчка ростуть і дозрівають в наступні 3-4 роки. В цей час зростає і кількість тестостерону,

який вони виробляють. З 11-12 років починає виявлятися активність передміхурової

залози; в 13-14 років спостерігається прискорення росту пеніса. В 14-15 років з’являються

перші полюції , які супроводжуються приємним відчуттям. Нормальна частота полюцій

для юнаків і чоловіків які не живуть статевим життям – 1-3 рази на місяць. Під час

статевого дозрівання підлітків формуються вторинні статеві ознаки. Пропорції тіла

наближаються до чоловічих . Відбувається оволосіння лобка. Збільшується гортань,

подовжуються голосові зв’язки, голос понижується і змінюється його тембр. З 14-15 років

починається оволосіння під пахвами, відбуваються зміни в молочних залозах, які можуть

супроводжуватися появою болючих вузликів під пігментованими кружками навколо соска.

Кінцевий розвиток і формування вторинних статевих ознак відбувається в 15-19 років.

3. Характеристика будови та функції проміжного мозку

Проміжний мозок складається з таламуса (зорового горба) епіталамусу, метаталамусу і

гіпоталамуса. Порожниною проміжного мозку є III шлуночок. Таламус є скупченням

нервових клітин, розташованих по обидві сторони III шлуночку. Його ділять на передній

і задній таламус. Таламус є одним з підкіркових центрів зору і центром аферентних

імпульсів з усього організму, що спрямовуються в кору великого мозку. Основна функція

таламуса - проведення чутливих імпульсів до кори великого мозку. Через таламус

проходять провідники больового, тактильного, температурного, м'язово-суглобового,

вібраційного почуттів; зорові, смакові, нюхові, слухові шляхи. У таламусі відбувається

формування відчуттів і передача імпульсів до екстрапірамідної системи, її підкіркових

центрів. Метаталамус також містить один з підкіркових центрів зору і підкірковий центр

слуху. Обидва ці ядра (медіальне і латеральне колінчасте тіло) пов'язані з горбками

середнього мозку. До структурних елементів епіталамусу відноситься шишковидне тіло,

що є ендокринною залозою, що регулює функцію кори надниркових залоз і розвиток

статевих ознак. Гіпоталамус складається з сірого горба, воронки, мозкового придатка і

парних сосковидних тел. Зорове перехрещення і зорові тракти є його передньою межею.

У області сосковидного тіла знаходиться ядро, що є підкірковим центром нюху. Сірий горб

переходить у воронку, в області якої розташований нейрогіпофіз. У гіпоталамусі знаходяться

скупчення сірої речовини у вигляді ядер, що є центрами вегетативної нервової системи,

що регулюють усі види обміну речовин, дихання, кровообіг, діяльність внутрішніх органів,

залоз внутрішньої секреції та ін. Завдяки функції гіпоталамуса в організмі підтримується

певна постійність внутрішнього середовища (гомеостаз) за умов зовнішнього середовища,

що постійно міняються. Завдяки зв'язкам з лімбічною системою гіпоталамус бере участь у

формуванні емоцій, здійснюючи їх вегетативне забарвлення.