2. Якість – це ключовий чинник конкурентоспроможності.

Отже управління якістю – опосередковане управління конкурентоспроможністю через вплив на чинник, що впливають на рівень якості. Отже – це діяльність на запити споживача. Це є найширше трактування якості: «виробник – чинники якості – якість – конкурентоспроможність підприємства → потреби споживачів.» Як бачимо, у цьому ланцюгу поєднуються як інтереси виробника (конкурентоспроможність), так і споживачів (потреби).

Поширеним є так званий маркетинговий підхід до забезпечення якості:

1. Стратегія. Для різних видів стратегій використовуються і різні системи управління якістю.

2. Пр.-коштор. Роботи. За статистикою біля 70% конкурентоспроможна продукція закладається на етапі проектування (розробки, створення) продукції чи послуги.

3. Обладнання. Стан, рівень, якість обладнення суттєво впливають на якість.

4. Персонал. Якщо є команда відповідного рівня, то лише за такої умови можна мати якість.

5. Матеріально-технічне забезпечення. Якість сировини, матеріалу, надійність, ритмічність постачання – остання важлива група чинників забезпечення якості.

Концепція якості – це ключовий елемент у загальній продуктивності ОС:

П=(Цінність споживача)/(витрати виробника)

Характерна помилка менеджменту – переоцінка значення підвищення обсягів виробництва і зменшення витрат. При цьому недостатня увага надається якості. Висока якість пропорційно падає витрати за рахунок підвищення обсягів продаж (масштабний фактор), зменшення рекламацій та економічних санкцій, зменшення об’ємів гарантійних ремонтів тощо.

Якість має 2 групи компонентів:

1. Внутрішні – технічна характеристика, дизайн, термін служби, відсутність дефектів, загальний рівень виконання, доступність, відповідна ціна.

2. Зовнішні – функціональна придатність для певних груп споживачів (відповідність потребам, які склались у цей же час серед конкретних споживачів).

6. Система управління якістю

Вимагає комплексного, системного підходу. Її вплив поширюється на усі види діяльності і тісно з ними переплітається. Це такі:

1. маркетинг

2. розробка продукту

3. матеріально – технічний постачальник

4. технологічні процеси

5. виробництво

6. контроль, обстеження, різні види випробувань

7. пакування

8. зберігання

9. транспортування

10. розподіл та реалізація продукції

11. монтаж та пуско – налагоджування

12. експлуатація

13. технічне обслуговування продукції

14. утилізація після використання

Усі ці складові називають так званою «петлею якості». В СРСР високого рівня досконалості досягла так звана КС УЯП (компл. система управління якістю продукції). Вона ґрунтувалась на слідуючих положеннях:

• управління якістю має здійснюватись на усіх стадіях життєвого циклу проекту, товару з урахуванням об’єктивності того процесу, що якість має тенденцію до зниження від ідеї до утилізації;

• КС УЯП базується на загальних принципах управління (планування, контроль, оцінка, порівняння з нормативами);

• Основним регламентом КС УЯП є комплекс СТП (стандартів підприємства)

Весь міжнародний досвід УЯ сконцентрований у Серії міжнародних стандартів ISO9000 - ISO9004 (International Standart Organization):

1. ISO 9000 «загальне управління якістю і стандартами забезпечення якості»

2. ISO 9001 «модель забезпечення якості при проектуванні і (або) розробці, виробництві, монтажі та обслуговуванні»

3. ISO 9002 «система якості. Модель для забезпечення якості при виробництві та монтажі»

4. ISO 9003 «модель забезпечення якості при остаточному контролю та випробуванні»

5. ISO 9004 «загальне управління якістю та елементи системи якості»

Виріб, що пройшов сертифікаційні випробування на відповідність стандартам ISO визнається покупцями у всіх країнах як такий, що знаходиться на світовому рівні якості.

7. Організація технологічного контролю якості

Технологічний контроль (ТК) – це частина технологічного процесу, тобто це – технологічні операції, що передбачені затвердженим ТП. Завдання ТК – попередження причин, які можуть привести до випуску неякісної продукції, тобто браку (невідповідного ТУ). Як і всякі технологічні операції, операції ТК мають жорстко визначені інструменти, оснащення, прилади, методики контролю. Головні завдання відділу ТК: запобігання випуску продукції, що не відповідає ТУ, затвердженим зразкам, КД, ТД, умовам поставок і договорів, а також дотримання технологічної та виробничої дисципліни.

Зміст ТК → отримання первинної інформації про стан об’єкта контролю та зіставлення її з вимогами КД, ТД, СТП.

За етапами ТК розрізняють:

• Вхідний контроль;

• Операційний (поточний);

• Приймальний;

За повнотою охоплення:

• Суцільний

• Вибірковий

• Безперервний

• Періодичний

• Летючий

За підходом:

• З руйнацією контрольного виробу (розрізання, max напруга, max температура, тиск і т.п.)

• Статистичні (одноступінчатий, двоступінчатий, послідовний)

8. Досвід

У Японії впроваджується система тотального забезпечення якості (ТЗЯ). Її принципи:

1. Забезпечення постійної відповідної продукції запитам споживачів

2. Зосередження зусиль і ресурсів на запобігання проблемам, а не на їх усуненні

3. Ринкові переваги – за рахунок особливої якості продукції та її упаковки

4. Оцінка якості як результату діяльності усіх підрозділів і служб підприємства за критеріями якості

5. Персональна відповідальність кожного працівника та їх самоконтроль

Гуртки контролю якості (ГКЯ) – низова організаційна форма забезпечення якості за певними напрямками (темами). Головне – що ГКЯ створюють на підприємстві відповідне відношення до якості та атмосфери постійного пошуку резерв. Якості.

Система Демінга – необхідність проведення постійної, всебічної, програмної роботи по забезпеченню якості, в якій повинні об’єднуватись зусилля постачальників, інвесторів, виробників і споживачів.

Система Кросбі – «за якість не платять» вона є внутрішньою притаманною ознакою продукції. Суть концепції Кросбі – відповідність вимог, профілактика негативних явищ, відношення підприємства до якості з точки зору її вартості. Споживач не повинен платити за якість, а підприємство повинно «платити» за недостатність якості.

Система Шінго (апробована на «Тойоті», концепція «точно – вчасно»). В основі → запобігання дефектам на етапі їх виникнення завдяки управління якістю технологічних процесів.

49