Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції Операційний менеджмент.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
260.59 Кб
Скачать
  1. Націленість на якість – база концепції, яка включає 7 визначальних принципів:

  • Якість – невід’ємна складова продукту, а не деяка самостійна функція управління,

  • Якість – це вимога споживача,

  • Відповідальність за якість повинна бути адресною,

  • Для управління якістю необхідні технології та інвестиції,

  • Повисити якість можна лише як систему і як результат спільних зусиль усіх працівників,

  • Контролювати процес створення якісного продукту завжди ефективніше, ніж результат (продукт),

  • Політика у сфері якості повинна бути органічною частиною генеральної стратегії організації.

Неважко помітити, що на цих принципах складається методологія системного управління якістю, що в деяких країнах отримала назву Total Quality Management (TQM). Найвища ефективність системи досягається тоді, коли вона розробляється і впроваджується як єдиний проект і бажано, щоб це робила по замовленню спеціалізована фірма – девелопер. Схема така:

  1. Виконується обслідування підприємства

  2. На основі аналізу звіту обгрунтовується вибір системи управління, якістю і складається програма якості

  3. Розробляється керівництво по реалізації. Програма, в якому викладається механізм КСУЯ=(TQM)

  4. На основі Прогр КСУЯ розробляється спеціальний проект впровадження КСУЯ

  5. Девелопер контролює хід здійснення проекту, його моніторинг та подальшу підтримку аналізує результати, ефективність, вносить необхідні корективи тощо.

  1. Дотримання норм і стандартів – запорука досягнення якості. Але у цій проблемі є дві сторони: норми і стандарти техніко-технологічні; стандарт якості.

Усі роботи по якості опираються на внутрішні або міжнародні стандарти. Міжнародна організація по стандартизації (ISO) утворилась у 1947р. У 1988р. СРСР признав стандарти ISO як свої національні. З точки зору систем управління якістю використовується серія стандартів ISO 9000. За станом на кінець 2000р. ISO розробила вже біля 95 тисяч стандартів.

ISO координує розробку і впровадження стандартів по системах контролю за якістю продукції, її підвищенням, забезпечення технологіями тощо.

При формуванні ЄС там теж складалась своя система стандартів серії EN29001, які відповідають стандартам серії ISO 9001 – забезпечення якості при проектуванні, розробці, монтажі, обслуговуванні.

Серії ISO 9002 та EN 29002 забезпечують вимоги до якості при виробництві.

Серії ISO 9003 та EN 29003 – при контролі кінцевої продукції та її випробуваннях.

  1. Сертифікація – процедура, проходження якої має метою дати підприємству-виробнику право на використання при маркуванні своєї продукції монограми відповідного виду – знака відповідності. По американській системі сертифікації API для отримання чи підтримання ліцензії на таке право НЕОБХІДНО:

  1. Отримати та ознайомитись з вимогами API.

  2. API – це пакет вимог для отримання ліцензії на сертифікацію.

  3. Підприємство направляється в API заяву і робить оплату.

  4. Спеціалісти API вивчають програму якості підприємства роблять зауваження та приймають чи відхиляють її (для цього підприємство повинно розробити її).

  5. API складає базовий план інспекцій підприємства.

  6. API призначає комісію для інспекції у складі атестованих членів API.

  7. Підприємство завчасно попереджається про терміни проведення інспекцій якості.

  8. Керівник комісії планує у відповідності до базового плану інспекцій розгорнутий план кожної конкретної перевірки.

  9. Після завершення перевірки складається звіт, один екземпляр якого передається керівнику підприємства, а результати перевірки доповідаються керівництву API.

  10. При дотриманні вимог щодо якості визначається можливість (чи неможливість) надання (підтримання) ліцензії API на використання підприємством монограми API (значить – якісно!). Ліцензія надається на 3 роки, її номер вказується поряд з монограмою API на етикетках, сертифікатах, паспортах чи інших супроводжуваних документах.

В Україні застосовують 2 схеми сертифікації:

  1. сертифікація продукції

  2. сертифікація виробництва

Робота по сертифікації ведеться під керівництвом Держкомстандарту через систему обласних центрів стандартизації, які мають лише певні ліцензії на конкретні товари чи послуги.