3. Місце соціології у системі соціальних та гуманітарних наук

У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що вона є наукою про суспільство, його явища та процеси. Соціологія тісно пов'язана із суспільними дисциплінами. Так, зокрема, межі між філософією та соціологією є нечіткими. Філософія через соціальну філософію глибоко проникає в соціологію, і стає, по суті, частиною її теоретичної системи. Спостерігається тісний зв'язок із соціальною психологією. Проблеми соціальної поведінки індивідів та груп не вирішуються без знань психології, зокрема психоаналізу. У свою чергу соціальні психологи, поряд із психологічними методиками, застосовують соціологічні методи у своїх дослідженнях (опитування, аналіз документів, соціальний експеримент). Спільними проблемами дослідження для соціології та ряду психологічних наук є потреби, мотиви, інтереси, цінності, установки, думки, настрої людей. Тісний зв'язок існує між соціологією та правознавством. Існує ряд соціологічних теорій: соціологія права, юридична, правова, кримінальна соціологія. Без розгляду юридично-правових знань неможливо з'ясувати природу взаємовідносин людей у правовій сфері, нормативи та відхилення їх поведінки та діяльності.

Історія також тісно переплітається із соціологією. Історія, як і соціологія, вивчає суспільство та закономірності його розвитку в конкретних проявах. Тільки історія описує та пояснює соціальні явища та процеси в минулому (в хронології), а соціологія - ті, що спостерігаються в даний час. Соціологія в поясненні сучасного та в прогнозі майбутнього бере до уваги минуле. Вчені прогнозують виникнення нової галузі – соціології історії, яка може дати соціологічний аналіз історичних процесів. Соціологія активно співпрацює із соціальною статистикою. Соціальна статистика забезпечує соціологію соціальною та демографічною інформацією для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах. Соціологія широко застосовує статистичні та математичні методи в обґрунтуванні вибірки дослідження, обробки, групування та аналізу інформації. Тісне переплетіння соціології з науками: політична економія, культурологія, етнографія, демографія, релігієзнавство, менеджмент та ін.

4. Структура системи соціологічного знання

Під структурою соціологічних знань розуміють систему взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, підходів, теорій про соціальну дійсність на різних рівнях, щаблях, виходячи із ступеня узагальнення або конкретизації пояснення соціальної дійсності. Структура соціологічних уявлень, припущень та наукових знань формується залежно від кола об'єктів, які вивчаються соціологією, глибини і широти наукових узагальнень і висновків, що здійснюються на базі аналізу даних про ті або інші соціальні явища та процеси.

Структурними елементами соціологічної теорії є знання про суспільство, що включає в себе розуміння законів його розвитку, основні його сфери життя.

Соціологія - це складна структура наукового знання. Елементами цієї структури (або ж три рівні соціологічного знання) є: загальна соціологічна теорія; спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня; конкретно-соціологічні дослідження.

Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство як цілісний організм, розкриває місце й роль соціальних зв’язків у ньому, формулює основні принципи соціологічного пізнання, основні методологічні підходи до аналізу соціальних явищ.

У сучасній соціології виділяються такі розділи, які інколи називаються конкретною соціологією, або соціологією середнього рівня:

а) розділи, які досліджують соціальні інститути, до яких належать соціологія сім'ї, соціологія виховання, соціологія політики, соціологія права, пізнання, ідеології, науки, релігії, мистецтва, армії, війни, промисловості, праці;

б) розділи, які спеціально досліджують різні типи соціальних спільностей, так, наприклад, дослідження малих груп, територіальних спільностей, міста, села, дослідження соціальних прошарків населення, професійних категорій, каст;

в) спеціалізовані дослідження соціальних процесів та явищ (процеси переміщення, дезорганізації, злочинності, алкоголізму, проституції, процеси становлення ринкових відносин і підприємництва, явища та процеси масової комунікації – преса, радіо.

Конкретно-соціологічні дослідження — це вимір конкретних соціальних процесів на основі тих підходів, принципів, понять, показників, які дають загальна соціологічна й спеціальна теорії.

Крім того, існують теоретичний та практичний (прикладний) рівні вивчення суспільного життя.

Теоретичний рівень у структурі соціологічних знань займає загальна соціологічна теорія, яка опирається на соціальну філософію.

Формаційний - де чинником у тенденціях розвитку суспільних відносин визнається зміна суспільно-економічних формацій, які визначаються способом виробництва, за якого "буття визначає свідомість", в якому класова боротьба та економічний домінант є рушійними силами всіх перетворень (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).

Соціокультурний - коли основним фактором розвитку суспільства визнається існування різних культур, які своєрідно проходять різні етапи свого розвитку, за якого "свідомість визначає буття", а духовний, культурний домінант є основним чинником суспільних змін (М. Вебер, В. Зомбарт, М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі).