III.Методи вивчення особи воїна та його особистих рис.

Виконуючі в процесі виховання методи впливу, молодшому командиру слід враховувати особистісні особливості пiдлеглих, для якомога бiльшої ефективності виховноі роботи з кожним конкретним військовослужбовцем.

Як сержант повинен знати своїх підлеглих :

Вивчення осiб починається звичайно з вивчення демографічних даних, даних про середовище, в якому проходило формування особистості солдата до призиву в дави Збройних Сил.

Глибоко та всебічно вивчити особистість воїна - це передусім, виявити його індивідуальні особливості, до яких належать :

1.Психічнi властивості особистості ( спрямованість, характер, темперамент, здібності),

2.Типові риси психічних пізнавальних процесів , почуттів та волі,

3.Успіхі та недоліки в бойовоі підготовці,

4.Відношення до військовоі спеціальності, службі в цілому,

5.Морально - бойові якості, ступінь професійної підготовки,

6.Рівень фізичного розвитку та стан здоров`я,

7.Матеріальні та духовні потреби та інтереси,

8.Місце, яке підлеглий солдат займає у колективі підрозділу,

9.Коло товаришів, друзів, знайомих.

Головні форми та методи індивідуальноі роботи :

Методи вивчення :

1.Бесiда,

2.Аналіз документів,

3.Листування з батьками воїнів, підприємствами, навчальними закладами, де вони проходили навчання чи працювали,

Перелічені методи дають ефект лише в тому разі, коли вони застосовуються в сукупністі з методикою вивчення людей, спостеріганням за їх діяльністтю в процесі служби.

Спостереження, як метод вивчення психологічних особливостей застосовується постійно в процесі спілкування молодшого командира з підлеглими.

Використовуються, в основному, два види спостереження : цілковите ( тривале), та вибіркове ( епізодичне ).

Цілковите спостереження мае на меті визначити головні психологічні властивости солдата, їх сочетаність, особливости особистості в цілому.

За допомогою вибіркового спостереження вивчаються будь - які визначені риси особистості, які домінують і надають вирішивний вплив на поведінку того чи іншого військовослужбовця.

Спостереження за діями підлеглих повинно бути конкретним і цілеспрямованим ( система накопичення фактів та їх аналіз, практичні висновки для виховання у підлеглих високих морально - бойових якостей, дисциплінованості.).

Сутність індивідуального підходу :

належить в тому, щоб командир знав особливості кожного воїна і на цієї основі діференційовано підходив до навчання та виховання особового складу, намагаючись виправити їх недоліки та розвинути позитивні якості.

Методи педагогічного впливу :

-індивідуальна бесіда,

-індивідуальна допомога,

-опора на позитивне,

-органична єдність індивідуальної і масової форм роботи, навчання та виховання,

-індивідуальні завдання та доручення,

-індивідуальні вимоги та контроль,

-методи переконання та примусу.

Оцінка рівня дисциплінованості військовослужбовця:

елементи , що оцінюються :

1.Відношення до бойового навчання, збереженню техніки та озброєння,

2.Відношення до командирів, їх вимогам,

3.Несення внутрішньої та вартової служби,

4.Відношення до молодих солдатів,

5.Виконання розпорядку дня,

6.Поведінка в строю,

7.Зовнішній вигляд.