1. (Статична модель Форхаймера)

Передумови моделі. 1. Існує одна фірма, що має нижчі витрати й більший розмір, ніж будь-яка інша фірма галузі. 2. Всі фірми, крім домінуючої, є ціноотримувачами й визначають свій випуск, порівнюючи свої граничні витрати й галузеву ціну. 3. Число фірм у галузі фіксовано.4. Домінуюча фірма знає криву галузевого попиту. 5. Домінуюча фірма знає криву пропозиції конкурентного оточення і може передбачати її величину за різного рівня цін.

Р,З

На своїй залишковій кривій попиту домінуюче підпр-во встановлює ціну або визначає випуск, керуючись правилом: МС = MR. Але оскільки його крива MR складається із двох сегментів, можливі два типи рівноваги: 1. рівновага домінуючого підпр-ва і його конкурентного оточення; 2. конкурентне оточення зникає, а домінуюче підпр-во стає монополістом. Конкретний результат залежить від хар-ру кривої витрат домінуючого під-ва.

1-й Результат має місце, якщо витрати домінуючого підприємства дещо нижчі від витрат конкурентів. Тоді LMC_d перетинає перший, більш високий сегмент MR_d (крапка Е_х на мал. 11.11, б) і оптимальний випуск домінуючого підприємства складе Q_d , а ціна — Р. Тоді різниця між попитом і випуском домінуючого підпр-тва (Q -Q_d) виявиться рівній величині пропозиції конкурентів (Q_f на мал. 11.11, а). У цьому випадку конкуренти збережуть своє положення

2-й Результат має місце, якщо витрати домін. фірми істотно нижчі витрат конкурентів, так що його крива граничних витрат LMC _d перетинає не верхньому, попередньому розриву, а нижній, наступний за ним сегмент MR_rf (крапка Е₂ на мал. 11.11, б). Тоді домін. фірма зупиниться на випуску Q*_d і ринковій ціні Р*. Так як ця ціна нижче точки закриття навколишніх підприємств, Р* <P = minLAC випуск кожного з них (у тому числі Q_f) виявиться нульовим, а випуск домінуючого підприємства й буде випуском галузі. Тобто, домін. фірма стане монополістом.

(динамічна модель Гаскінсона)

Крива пропозиції конкурентного оточення, S(P), горизонтальна.

Крива кінцевого попиту домінуючого під-ва буде в цьому випадку теж горизонтальної при ціні Р, а це значить, що при ціні Р и крива граничного доходу також горизонтальна (1) = MR). При ціні нижче Р кривої залишкового попиту буде спадний відрізок кривої ринк попиту D_r(P) (мал. 11.13, б). Точці її зламу відповідає розрив кривої граничного доходу, за яким лежить спадний сегмент.

Тут також можливі рівноваги двох типів залежно від характеристики витрат домінуючого підприємства. Якщо його граничні витрати порівняно високі (MC_d на мал. 11.13, б) і їхня крива перетинає горизонтальний сегмент MR_r, випуск домін. фірми складе Q_d , ціна — Р. Тоді випуск всіх конкурентів становитиме Q_f = Q -Q_d при нульовому ек. прибутку (оскільки Р = АС ). Це значить, що приплив нових підприємств, приваблених можливістю одержати позитивний приб-к, сприяє підтримці ціни продукції на рівні середніх витрат, перешкоджаючи тим самим зниженню домін. фірмою ціни нижче цього рівня.

2-га рівновага буде мати місце, коли гран. витрати домін. фірми істотно нижчі, ніж у конкурентів (крива МС_d на мал. 11.13, б). У цьому випадку ціна домін. фірми, Р*, настільки низка, що жоден з конкурентів не зможе залишитися в галузі. І домінуюче підприємство, як і у випадку, представленому на мал. 11.11, б, стає монополістом.

Припущення Гаскінсона – домінантна фірма, що очікує входження, буде максимізувати прибуток, використовуючи поточні прибутки для нейтралізації впливу входження та протидіючи зменшенню частки прибутку.

Відтік конкурентів спостерігатиметься, тоді коли їхні витрати будуть більшими за ціну лідера. Притік, коли їхні витрати будуть меншими за ціну лідера.

До тих пір, поки середні витрати конкурентів будуть більше ціни лідера, ця фірма буде завжди перевищувати свої довгострокові витрати шляхом обмеження та утрримання своєї ціни нижче рівня коротко строк. макс.прибутку.

Варіанти поведінки домінуючої фірми:

-Максимальна ціна - фірма втрачає свої позиції)

-Мінімальна ціна - для витісення суперників)

-Асимптотичне лімітуюче ціноутворення