2.1.2. Класифікація звичайних акцій

Звичайні акції прийнято розподіляти на кілька великих груп, що розрізняються між собою за ступенем схильності до різноманітних фінансових ризиків, несприятливих економічних умов, за рівнем прибутковості, характеру і стабільності прибутку компанії і т. ін. Причому кожна з таких груп, з одного боку, може об'єднувати в собі компанії, що представляють різноманітні сектори еко­номіки, хоча, з іншого боку, дві компанії, що працюють в одній і тій же індустрії, можуть належати до різних груп акцій. Отже, усі звичайні акції підрозділяються на такі основні групи: першокласні акції (blue chips); дохідні акції; акції зростання; спекулятивні акції; оборонні акції.

Інвестору необхідно зрозуміти сутність цієї класифікації, щоб визначитися, з якою групою акцій він буде працювати. Економічні умови, що переважали на території колишнього Радянського Союзу в 1992-1996 роках і дозволяли практично без ризику одержувати прибуток, у декілька разів (іноді в десятки разів) більший, ніж вкладені кошти, і до того ж за короткий час (від декількох тижнів до декількох місяців), явище унікальне. У жодній країні світу з розвинутою економікою нічого подібного не могло статися, і краще не розраховувати на те, що раптом десь з'явиться щось подібне. Ситуація на світових ринках однакова. Хочете швидко і багато заробити - доведеться ризикувати. Не бажаєте ризикувати - будьте готові до того, що ваш прибуток на вкладений капітал буде мінімальним.

Класифікація акцій допомагає інвестору зорієнтуватися, на який прибуток і відповідно фінансовий ризик він може розраховувати, працюючи з тієї або іншою групою акцій. Розглянемо ці групи докладніше.

Першокласні акції

У ряді підручників з інвестицій ці акції називають «вершками» фондового ринку. Насправді це так і є. Першокласні акції емітують найбільші, давно відомі корпорації з бездоганною фінансовою репутацією. Найвідоміші емітенти цієї групи акцій: Altria Group Inc. (у минулому - Philip Morris Companies) (MO)¹; Procter & Gamble Co. (PC); Mc Donald's Corporation (MCD); General Electric Company (GE); Caterpillar Inc. (CAT); American International Group Inc. (AIG); Boeing Company (BA) та ін.

Ця група акцій становить інтерес для інвесторів, які мають на меті найбільш безпечне розміщення своїх коштів. У першу чергу для інституціональних інвесторів, таких як державні або недержавні пенсійні фонди, страхові компанії і т.п. Ці акції мають незначний потенціал зростання, але при цьому порівняно високий для акцій рівень девидендної прибутковості (2-5 %).

Через низький ступінь ризику першокласні акції використовуються з метою довгострокового інвестування (часовий термін - 5-10 років і більше) як засіб помірного зростання капіталу та одночасно одержання невисокого, але постійного прибутку на інвестовані кошти.

Дохідні акції

Акції цієї групи характеризуються високим рівнем дивідендів прибутковості у середньому 4 8 %. При цьому можливості зростання акцій практично відсутні. Тому ця група акцій підходить для інвесторів, налаштованих на безпечний і водночас відносно високий рівень поточного прибутку на інвестований капітал.

Класичним прикладом дохідних акцій є акції компанії комунального обслуговування населення, акції компаній електропостачання. До цієї ж групи вибірково відносять акції таких промислових і фінансових компаній, як «General Motors Corp» (CM) (за станом на 20.11.2005 р. мала річну дивідендну прибутковість 8,32 %;), Altria Group Іпс (МО) (прибутковість на 20.11.2005 p. - 4,49 %), «SBC Communications Іпс» (SBC) (прибутковість на 20.11.2005 p. - 5,29 %), «Citigroup» (С) (прибутковість на 20.11.2005 p.-3,64%) та ін.

Акції зростання

Це, мабуть, найбільш приваблива група акцій для інвесторів, що прагнуть значного приросту капіталу за обмеженого ризику. У загальному вигляді можна дати таке визначення щодо акцій цієї групи: по-перше, компанія, яка володіє цими акціями, повинна демонструвати реіулярне й невпинне зростання чистого прибутку в розрахунку на одну звичайну акцію, що перевищує зростання економіки в цілому, і по-друге, це зростання повинно бути передбачуваним. На думку багатьох авторитетних аналітиків, щоб належати до групи емітентів акцій зростання, компанія повинна демонструвати щорічний стабільний темп зростання прибутку на рівні 11-15 % і більше. За акціями зростання, як правило, дивіденди не виплачуються або їх розмір має символічний характер (тільки для того, щоб підтримувати престижність акцій). Тому, на відміну від двох попередніх розглянутих груп акцій, купуючи акції зростання, інвестор розраховує одержати приріст капіталу тільки за рахунок зростання курсу акцій у часі. Проте «нагорода» за інвестування в акції зростання може виявитися вражаючою. Так, кожна тисяча доларів США, інвестована в акції компанії «Microsoft», у 1990 році перетворилася на 94 000 доларів до 2000 року, кожна тисяча, інвестована в тому ж 1990 році в компанію «General Electric», - на 15 000 доларів до 2000 року (без урахування виплачених за цей час дивідендів). З найвідоміших компаній до групи акцій зростання можна зарахувати такі: "Home Depot» (HD), "Int'l Business Machines» (IBM), "Pepsico» (PEP), "Pfizer Inc» (PFE), "Texas Instruments» (TXN), "Johnson & Johnson» GNJ) та багато інших.

Спекулятивні акції

Ці акції схожі на акції зростання тому, що також мають значний потенціал зростання, але, на відміну від попередньої групи, визначення можливого зростання і часу, коли саме буде відбуватися зростання акцій, важко або неможливо передбачити на даний момент. У деяких підручниках цю групу акцій називають також акціями вартості, що, по суті, теж саме. Інвестор визначає акції, ринкова вартість яких, на його думку, значно нижче їхньої дійсної вартості, сподіваючись на те, що незабаром ринок оцінить ці акції, інвестує в них свої гроші. На нашу думку, назва «спекулятивні акції» більш точно відображає сутність цієї групи, тому що інвестиції в ці компанії відрізняються підвищеним ризиком. Адже, усупереч очікуванням інвестора, ринок може так ніколи й не оцінити «належним чином» обрані ним акції або навіть «опустити» їх ще нижче. Але, з іншого боку, саме ця група в 1999-2000 роках показувала таке зростання, якого фондовий ринок США ніколи до цього не знав. З уведенням у практику торгівлі на фондовому ринку засобів Інтернету, до світової «павутини» звернулися сотні тисяч дрібних інвесторів, багато з яких мали досить поверхове уявлення про аналіз акцій та інве­стування взагалі. І ці люди внесли великі «поправки» в ринок, який завжди до цього був місцем роботи професіоналів. Мільярди «непрофесійних» дилерів так «розганяли» деякі технологічні акції, що ті за декілька місяців злетіли з 2-5 до 100-200 доларів, а потім за такий же короткий строк глибоко й обвалилися. Наве­демо лише кілька прикладів запаморочливих злетів і падінь.

Акції компанії «Ventro Corp» (VNTR), що торгувалися в серпні 1999 року за ціною $15-17 за акцію, за 6 місяців злетіли до рівня $230-240 за акцію (тобто на 1400 % за півроку!). Після цього вони менше ніж за 3 місяці впали доколишнього рівня, а ще через 7 місяців, до грудня 2000 року, опустилися до рівня $1-2 за акцію. Надалі інколи ціна цих акцій опускалася до 12 центів за 1 акцію.

Акції іншої компанії «Pumatech Іпс» (PUMA) також за півроку злетіли від $2-3 у серпні 1999 року $90-100 за акцію на початку березня 2000 року, (більше ніж на 3000 %), і після цього впродовж року опустилися до рівня серпня 1999 року.

Акції компанії «Va Software Corp» (LNUX) (у минулому відома як «Va Linux System») у момент їхнього первинного оприлюдненого розміщення (ІРО) у грудні 1999 року торгувалися за ціною $280-300 за акцію, сіле менше ніж за 5 місяців, до середини квітня 2000-го, подешевшали майже в 10 разів і коштували на цей час $30-35. Далі менше ніж за 1 рік акції опустилися до рівня $1-2 і досі коливаються в цьому ціновому коридорі (за станом на 20.11.2005 р. іхня ціна становила $1,55 за одну акцію).

Наведені приклади свідчать, що робота зі спекулятивними акціями ризикована, але у випадку правильного розрахунку або просто за сприятливих обставин прибуток може бути фантастично високим.

Циклічні акції

Емітентами цих акцій є компанії, прибутки яких тісно пов'язані із загальним станом економіки. Так, якщо економіка на підйомі, зростають витрати споживачів на продукцію тривалого користування, наприклад на житлові будинки й автомобілі. Відповідно представники будівельної індустрії та автомобілебудування є емітентами циклічних акцій. З очевидних причин акції цієї групи більше підходять для інвесторів, які спроможні відслідковувати економічні цикли й оперативно приймати інвестиційні рішення залежно від зміни загальноекономічних умов.

Охоронні акції

Це дуже популярна група у важкі для економіки часи. їхня відмінна риса полягає в меншій сприйнятливості до наслідків спаду в економічному циклі порівняно з акціями інших груп. Емітенти охоронних акцій, як правило, є представниками секторів комунального обслуговування, фармацевтичної промисловості, продуктів харчування, товарів масового вжитку. Іншими словами, емітентами охоронних акцій є компанії, бізнес яких безпосередньо пов'язаний із життєзабезпеченням людей, з усім тим, що необхідно людині щодня.

Типовими емітентами охоронних акцій є: «Merck & Co, Іпс» (MRK), «Altria Group Іпс» (МО), «Waste Management» (WMI), «Kraft Foods» (KFT), «Eli Lilly & Co» (LLY), «Nestle» (NSRGY), «Groupe Danone ADS» (DA) і багато інших.