1. Класичний тип лізингу; він описаний вище.

2. Передача в оренду. У випадку такої операції лізингова компанія купує у підприємства устаткування або нерухоме майно і здає його цьому ж підприємству в оренду на умовах орендного договору. Ця операція дозволяє підприємству, яке орендує майно, зберегти право на володіння ним та розміщувати при цьому готів­кові кошти.

3. Компенсаційний лізинг. Підприємство продає лізинговій компанії устаткування, яке саме виготовляє, але при цьому лізингова компанія залишає за підприємством право користуватися цим устаткуванням.

4. Лізинг на експортні поставки. Щоб задовольнити потреби компаній, які здійснюють експорт, були створені нові кредитні процедури: наприклад, лізинг літаків.

Зростання кількості лізингових операцій свідчить про те, що такий спосіб інвестування вигідний підприємствам.

Відзначають гнучкість лізингу як способу фінансування. Різноманітність форм лізингового контракту дає можливість обрати саме такий, що відповідає потребам підприємства. Крім того, фінансування інвестицій у разі лізингових угод здійснюється швидко.

Лізинг забезпечує повне фінансування капіталовкладення.

Він дає можливість фінансувати інвестиції у повному обсязі навідміну від позик, що покривають лише певну частку від загального розміру витрат.

Вартість лізингового контракту, як способу фінансування, достатньо висока, але лізинг дозволяє ефективно вирішувати проблеми фінансування.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність міжнародних інвестицій? Як їх класифікують?

2. Які особливості оподаткування інвестиційних операцій на міжнародному ринку ?

3. Які особливості міжнародного інвестування на ринку фінансових активів?

4. Які труднощі супроводжують інвестування на ринку міжнародних інвестицій?

5. Які цілі міжнародних інвестуючих компаній?

6. Якими є цілі міжнародного інвестування на ринку реальних інвестицій?

7. Якою має бути зовнішньоекономічна стратегія держави?

8. Які етапи розвитку проходить міжнародна інвестиційна діяльність компанії?

9. У чому полягають сутність та мета лізингу?

10. Яки типи лізингових контрактів Вам відомі?

Розділ 2 Міжнародна діяльність на ринку фінансових інвестицій

2.1. Інвестування у звичайні акції

2.1.1. Загальна характеристика інвестування у звичайні акції

Мрія будь-якого інвестора - вкласти свої гроші так, щоб забезпечити максимальний прибуток. Як цього домогтися, кожен вирішує індивідуально, розглядаючи при цьому три основні варіанти розміщення коштів.

1. Можна довірити свої кошти інвестиційному фонду. Цей варіант найзручніший для інвесторів, які не мають можливості або просто не бажають регулярно затрачати час на аналітичну роботу. Діє велика кількість фондів, що спеціалізуються на різноманітних галузях економіки і стратегіях керування інвестиціями, тому інвестору залишається тільки обрати фонд, який відповідає його інвестиційним цілям та рівню фінансового зростання.

2. Доступним є варіант спрямованих інвестицій, який полягає в тому, що інвестор купує великий пакет акцій обраної компанії з метою її розвитку, можливого перепрофілювання або ж простого продажу. Цей шлях потребує наявності в інвестора значних матеріальних коштів.

3. Створення власного інвестиційного портфеля з тих фінансових інструментів, які інвестор вважає за доцільні (звичайні акції, облігації і т. ін.), і самостійне керування ним.

Розглянемо особливості інвестування у звичайні акції.

Купуючи звичайні акції, інвестор стає співвласником компанії і тим самим отримує права на частку прибутку компанії, що звичайно виплачується у вигляді дивідендів. Крім того, у випадку якщо бізнес компанії буде розвиватися успішно, акції компанії будуть зростати в ціні і відповідно буде зростати і вартість портфеля інвестора, до складу якого входять ці акції. Але, з іншого боку, стаючи співвласником компанії, інвестор, який купив звичайні акції, перебирає на себе й усі фінансові ризики, що супроводжують бізнес компанії. І у випадку якщо компанію спіткає невдача і

ЇЇ акції на ринку подешевшають, інвестор, який має ці акції у своєму портфелі, відповідно несе «паперові» збитки. З «паперових» у реальні ці збитки перетворяться в тому випадку, якщо інвестор вирішить продати акції за поточною роздрібною ціною, що виявиться нижчою за ту, за якою акції були придбані. Якщо ж інвестор переконаний у надійності та перспективності обраної ним компанії й упевнений, що труднощі в бізнесі тимчасові, він швидше за все не буде продавати ці акції і у випадку, якщо його розрахунки виявляться вірними, раніше або пізніше акції компанії знову піднімуться в ціні і, можливо, у декілька разів перевищать ту ціну, яку заплатив за них інвестор!

Якщо ж розрахунки інвестора не виправдаються, він може втратити значну частину своїх коштів, аж до повної їхньої втрати (у випадку банкрутства компанії).

Таким чином, звичайні акції являють собою спекулятивний інвестиційний інструмент, з одного боку, неприйнятний для тих, чия інвестиційна мета полягає у збереженні капіталу, а з іншого - ідеальний для тих, чиєю метою є зростання капіталу або накопичення багатства.