49. Географічні аспекти управління маркетинговою діяльністю.

Управління будь-яким процесом, об’єктом, явищем являє собою послідовність виконання функцій мотивування, планування, організації і контролю.

Управління маркетинговою діяльністю передбачає вирішення наступних завдань:

- пошук цільових ринків;

- проведення маркетингових досліджень;

- розробку конкурентного продукту;

- розробку інших елементів комплексу маркетингу (встановлення ціни, вибір методів просування продукту і доведення його до споживача);

- організацію зворотних зв’язків зі споживачами.

Процес управління маркетинговою діяльністю означає:

1. вірно поставити цілі маркетингу, тобто так, щоб оптимально пов’язати можливості ринкової ситуації з потенціалом фірми;

2. правильно спланувати всі заходи маркетингу та ефективно організувати їх здійснення для досягнення зазначених цілей;

3. ефективно контролювати і на основі даних контролю аналізувати і оцінювати весь хід маркетингового процесу на фірмі, розробляти необхідні корективи цілей, засобів і методів маркетингу на майбутнє;

4. своєчасно проводити оперативне втручання в хід маркетингових процесів у зв’язку з мінливими обставинами та ситуацією;

5. стимулювати ефективну роботу всього персоналу, зайнятого в маркетингу, для отримання максимальної творчої віддачі.

50. Світовий ринок вугілля і урану.

По оцінках Робочої групи по вугіллю Комітету з енергетики ЕЕК ООН вугілля забезпечує приблизно 27% усього світового виробництва енергії. Ще вище значення вугілля в електроенергетиці. З використанням вугілля виробляється у світі приблизно 44% всієї електроенергії, у т.ч. у країнах Європи - 42%.

Згідно з прогнозом "Energy Information Administration” (Міністерство енергетики США) споживання первинних енергоносіїв у світі до 2020 р. зросте в порівнянні з нинішнім рівнем на 65%. Викопні види палива залишаться основними джерелами енергії і будуть забезпечувати до 80% світового енергоспоживання.

Провідними споживачами вугілля в Азії і світі як і раніше залишаться Китай і Індія. До 2020 р. на частку Китаю й Індії буде приходитися 33% приросту світового енергоспоживання і 90% збільшення використання вугілля у світі.

На трьох основних постачальників - США, Австралія, ПАР - зараз приходиться приблизно половина європейського імпорту. Однак корпорації США, через високі виробничі і транспортні витрати поступово уступають свою частку на даному ринку іншим експортерам. Австралійські постачальники воліють працювати в першу чергу на динамічно розвивається ринку країн Східної Азії і також скорочують свої відвантаження в Європу. За останні роки став скорочуватися й імпорт у Європу з ПАР. Одним з найважливіших постачальників вугілля на європейський ринок залишається Польща.

Найбільшим продуцентом урану є Казахстан – понад 33 % світового видобутку урану і за 2010 рік збільшив видобуток майже на 27 %. Канада, яка займає другий пункт у світовому рейтингу, видобуває 18 % світового обсягу, Австралія – 11 %. Помітною в світовому обсязі видобутку урану є роль Намібії, Нігеру, Росії, Узбекистану, США. Низка європейських країн – Франція, Чехія, Румунія – зменшують видобуток урану через вичерпаність родовищ. Це стосується ПАР і Бразилії, де собівартість виробництва урану стає дедалі вищою. Німеччина припинила розроблення уранових родовищ у 2008 році. Тому число країн – продуцентів урану в майбутньому зменшуватиметься.

Переважна більшість країн, які використовують уран для виробництва електроенергії, повністю залежні від його імпорту. В низці країн – Бельгії,Франції, Угорщині, Словаччині, Україні – питома вага ядерної енергетики в загальному електрозабезпеченні країн перевищує 40 %. Тому доступ до урану для цих країн є важливим з позиції загальної енергобезпеки.

Лише Канада та Росія мають у своєму розпорядженні атомну енергетику і покривають її потреби за рахунок власних ресурсів (Росія, крім видобутку, використовує ядерне паливо, отримане під час демілітаризації). Провідні ядерно-енергетичні держави – споживачі урану або зовсім його не видобувають (країни Західної Європи), або виробляють в обсягах, значно менших споживання (США, Франція).

Істотні ресурси урану має в своєму розпорядженні Бразилія. З країн-імпортерів Україна за певних умов зможе збільшити видобуток урану до рівня, що дозволить їй також увійти до групи експортерів. Обмеженість кола країн-експортерів, зумовить посилення політики утримання на певному рівні видобутку урану з метою утримання високих цін. Цієї політики чітко дотримується Австралія.

Слід зауважити, що дефіцит урану зумовлює закритість процедур ціноутворення на світовому ринку. Переважна більшість урану реалізується за довгостроковими контрактами, частка спотових ринків надто невелика.

Ринок ядерного палива (урану) характеризується відсутністю надлишків на ньому, і така ситуація зберігатиметься в майбутньому.