Тема 8. Фінансовий менеджмент зарубіжних корпорацій.

8.1. Сутність фінансового менеджменту зарубіжних корпорацій.

8.2. Управління довгостроковими активами і зобов’язаннями зарубіжних корпорацій.

8.3. Трансферне ціноутворення в зарубіжних корпораціях.

8.1. Сутність фінансового менеджменту зарубіжних корпорацій.

Ключовим фактором розвитку акціонерного товариства є ступінь відповідності та погодженості інтересів учасників корпоративних відносин, який у цілому обумовлює продуктивність використання акціонерного капіталу в ході досягнення стратегічних цілей економічного, фінансового, соціального та виробничого характеру. Важливого значення в даний час набуває фінансовий менеджмент, основна мета якого – здійснення підприємством успішної фінансової діяльності. Фінансовий менеджмент не є окремою сферою менеджменту на підприємстві.

Фінансовий менеджмент зарубіжних корпорацій базується на тому, що її виробнича, комерційна і фінансова діяльність на зовнішніх ринках, в економіці інших країн має додаткові вигоди, переваги порівняно з діяльністю на національному ринку. Це є неодмінною умовою доцільності підприємницької діяльності на міжнародній арені.

Реалізація завдань фінансового менеджменту зумовила певні напрями в системі фінансування зарубіжних компаній, основними з яких є:

− планування і регулювання грошових операцій;

− створення механізму фінансування діяльності компаній;

− управління валютними ризиками.

Сутність менеджменту у зарубіжних корпораціях полягає в тому, що він є процесом застосування управлінських концепцій та інструментів у міжкультурному середовищі та одержанні, завдяки цьому, додаткових вигід і економії часу. Завдяки більш досконалому менеджменту, порівняно з національними компаніями, транснаціональні не тільки нарощують свою присутність на міжнародних ринках, але й активно впливають на розвиток міжнародного бізнесу, діяльність національних фірм на світових ринках.

Динамічно змінні зовнішні умови зумовлюють необхідність постійного перегляду тактичних і частково стратегічних цілей, балансування між стабільністю та змінністю кінцевих результатів діяльності підприємства. З цією метою бажано забезпечувати стратегічну гнучкість або здатність підприємства до формування превентивних управлінських заходів та швидко реагувати на зовнішні зміни для отримання конкурентних переваг.

Виходячи з практичного досвіду зарубіжних корпорацій, можна зробити висновок, що під час формування фінансового менеджменту на підприємстві передусім необхідні такі заходи покращення фінансового менеджменту,які охоплюю такі аспекти,як перебудову всього механізму управління підприємством з врахуванням необхідності впровадження служби фінансового менеджменту; розробку організаційних структур управління з розподілом виробництва на бізнес- одиниці; організацію роботи фінансового менеджменту з чіткою системою інформаційного обміну, що сприятиме оперативному реагуванню на зміну ситуації в роботі підприємства; розробку стандартів управлінського обліку, що забезпечить оперативне надходження й узагальнення необхідної фінансової інформації; автоматизацію фінансових розрахунків, яка має бути закріплена засобами сучасних інформаційних технологій.

Фінансовий менеджмент – це вплив на фінанси корпорації для досягнення цілей і вирішення завдань, що стоять перед корпорацією або окремими її ланками.

На підставі аналізу, проведеного при дослідженні діяльності корпорацій, стало можливим виділити такі функції фінансового менеджменту:

1) планування;

2) бюджетування;

3) акумуляція грошових коштів;

4) управління грошовими коштами;

5) залучення грошових коштів;

6) аудит;

7) управління податками;

8) консультування менеджерів вищого рівня з фінансових проблем.

1) функція планування передбачає створення короткострокової та довгострокової картини руху грошових коштів у корпорацію і за її межі. Фінансове планування покликане оптимізувати прибуток і максимально підвищити ефективність використання грошей. Структура фінансового планування у взаємозв’язку з іншими функціями фінансового менеджменту відображена на рис. При складанні фінансового плану важливу роль відіграє прогнозування.

2) Довгострокове і короткострокове прогнозування передбачає визначення річного бюджету корпорації. Такий бюджет включає в себе операційний бюджет, бюджет наявних грошових коштів і бюджет капіталу. Операційний бюджет відображає розміщення грошових коштів у різних затратах, витратах і доходних статтях. Бюджет наявних грошових коштів відображає баланс готівки на кінець даного періоду – місяця, кварталу тощо. Бюджет капіталу являє собою план використання активів, які повертаються через відносно тривалий час (понад один рік).

3) Акумуляція грошових коштів покликана віднайти можливості для концентрації необхідного обсягу грошових коштів для виконання цілей і завдань корпорації. Зокрема, коли необхідні обсяги фінансових ресурсів перебувають у розпорядженні корпорації, але вони розосереджені по численних каналах і не можуть бути оперативно залучені. Така ситуація свідчить перш за все про недоліки фінансового планування і організації фінансової діяльності корпорації.

4) Управління грошовими коштами передбачає, що фінансові ресурси, акумульовані для виконання цілей і задач корпорації, мають бути легко керовані. Ефективність фінансового менеджменту може стати проблематичною, якщо фінансові менеджери не в змозі справляти дійові управлінські впливи на акумульовані грошові кошти, які мають бути максимально піддатливі впливу менеджменту.

5) Залучення грошових коштів покликане забезпечити необхідних обсяг фінансових ресурсів за умов їх нестачі для виконання намічених цілей і завдань. Фінансові менеджери в цій функції вишукують можливості для тимчасового запозичення власних або інших грошових коштів. Таке залучення може бути здійснено шляхом одержання грошових коштів у кредит, випуску цінних паперів тощо. Джерелом можуть бути тимчасово вільні фінансові ресурси інших корпорацій.

6) Аудит являє собою сферу, що охоплює крім безпосереднього контролю фінансово-господарських документів, а й реалізацію контролю як такого. Неадекватні витрати, що можуть виникнути в результаті діяльності корпорації, характеризують практично гарантований шлях до фінансового краху. Тому головним завданням внутрішнього аудиту є нагляд за витратами корпорації і встановлення меж їх адекватності.

Внутрішній і зовнішній аудит – найважливіша функція фінансового менеджменту, що дозволяє оперативно володіти інформацією про рух фінансових ресурсів, про їх утворення і використання, про обґрунтованість і законність здійснюваних операцій і в кінцевому рахунку, про здоров’я фінансів корпорації. Це дозволяє ефективно справляти управлінський вплив на фінанси і керувати корпорацією за допомогою фінансів.

7) Функція управління податками потребує найпильнішої уваги фінансового менеджменту. Стратегія корпоративного розвитку, яка базується на збільшенні прибутку, наштовхується на перепону у вигляді податків. Оподаткування високих доходів засновується на збільшенні абсолютних сум, що вилучаються з цих доходів. Метою функції управління податками є їх мінімізація з використанням виключно законних методів.

Спеціальні способи мінімізації розмірів податків дають можливість досягти функціонування корпорації з мінімальними «втратами» прибутку, які відчужуються до державного або місцевого бюджету.

8) У функції консультування менеджери вищої ланки не є єдиними консультантами. Консалтингові послуги можуть надавати незалежні експерти, які спеціалізуються в галузі фінансів корпорацій, незалежні консалтингові фірми тощо. Але головними джерелами інформації про фінансовий стан корпорації є фінансові менеджери.