Порівняльна характеристика функцій державних і корпоративних фінансів

Порівняємо функції корпоративних фінансів з функціями дер­жавних фінансів. Державні фінанси виконують три функції: фіскальну (від лат. fiscus  – скарбниця), розподільну і контрольну.

Функції державних фінансів специфічні й відбивають особливості формування державних доходів та їх витрачання. Фіскальна функція полягає у формуванні державних доходів переважно через стягнення (відповідно до законодавства) податків, тобто обов’язкових платежів фізичних і юридичних осіб. Держава діє як політична сила при вилученні частини доходів, створених поза сферою державного господарства. Вилучені податки можна розглядати як своєрідні власні фонди держави. Певна частина доходів (у країнах із розвиненою ринковою економікою, як правило, незначна – 1,5–5 %) складається з фондів, залучених у кредит з фінансового ринку (як національного, так і міжнародного) через випуск державних облігацій. Державні борги є зобов’я­заннями держави.

Розподільна функція державних фінансів суттєво відрізняється від відповідної функції фінансів корпорацій. Держава витрачає свої доходи на реалізацію політичних, економічних і соціальних програм, тоді як у корпораціях залучений капітал використовується на організацію підприємництва з метою одержання прибутку, тобто зростання капіталу в інтересах акціонерів. Фінанси корпорації є мікрорівнем фінансової системи держави, державні фінанси – її макрорівнем. Фінансову основу макрорівня становить уся сукупність фінансів господарських одиниць, серед яких провідну роль відіграють корпоративні фінанси. Корпорації створюють масових платників особистого прибуткового податку – основного податку, що вилучається державою, а також внесків на соціальне страхування. Крім того, корпорація є збирачем податків, вона розраховує, стягує і передає податки державним органам. Корпорації виплачують податок із прибутку, проте його частка в доходах держави невелика.

Корпоративні фінанси є основою розвитку ринкового господарства, в якому виробляється різноманітний асортимент товарів і послуг – від жувальної гумки до найскладніших інформаційних систем. Державні фінанси являють собою основу розвитку ринку різноманітних суспільних товарів і послуг – від букваря до стратегічних ракет дальньої дії.

З погляду формування і витрачання фінансових фондів функції державних і корпоративних фінансів однакові (рис. 1.2).

У держави витрати фінансуються за рахунок боргів і податків як методу формування власних доходів через примусове вилучення доходів фізичних і юридичних осіб, у корпорації – за рахунок боргів і власного капіталу. Контрольна функція державних і корпоративних фінансів, по суті, однакова, різниця полягає в широті охоплення контролем.

Рис. 1.2. Порівняльна характеристика функцій державних і корпоративних фінансів

Державний контроль – один з методів регулювання ринкової економіки на макрорівні. Контроль у корпораціях – це контроль на мікрорівні, він спрямований на перевірку виконання планів, звітності, дотримання норм витрачання і підвищення ефективності використання капіталу. Однак є принципова відмінність державних фінансів від фінансів корпорації. Державний фінансовий фонд формується через вилучення частини ВВП, створеного переважно поза сферою державного господарства, корпорація ж бере участь у створенні ВВП. Західні економісти визначають фінанси з погляду практичних проблем.

Практичний підхід зближує корпоративні і державні фінанси в тому плані, що і корпорація, і держава стикаються з тими самими проблемами: як вишукати і сформувати фінансові фонди, що завжди обмежені, і як ефективно їх використати.