- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв’язок і взаємозалежність.
- •2.Політична наука в сучасній Україні: основні завдання, шлях розвитку і перспективи
- •3.Еволюція уявлень про політику: основні етапи і парадигми
- •4.Субєкти політики. Особистість як суб’єкт політики.
- •5. Взаємозвязок політики з іншими формами с успільної свідомості(філософія, мораль, релігія.
- •6. Політика і засоби масової інформації.Змі як «четверта влада»
- •7. Поняття ідеології, її цінності.
- •8. Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії України.
- •10. Соціал – демократичний рух у світі та в Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •11. Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •9. Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні
- •12. Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •14.Анархізм
- •15. Націоналізм
- •16.Ресурси влади
- •17.Легінтимністьвлади, типи легітимності
- •18.Типологія влади
- •20. Типологія політичних режимів. Особливості політичного режиму в Україні.
- •21. Трансформация тоталитарных и авторитарных режимов в демократические
- •22.Авторитаризм.
- •23.Тоталітаризм
- •24.Соціально-політчні передумови тоталітаризму
- •26. Основні концепції демократії
- •27. Демократичні традиції в історії укр. Державотворення
- •28. Принципи демократії
- •30.Передумови та етапи демократизації
- •31.Переваги та недоліки демократії
- •32.Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення
- •33.Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •34. Сутність, структура та функції політичної системи
- •35. Політична система України
- •36. Типи політичних систем
- •37.Основні концепції походження держави
- •38. Ознаки держави
- •39. Функції держави
- •40.Типологія держав. Поняття правової та соціальної держав
- •41.Основні форми державного правління
- •42.Порівняльний аналіз парламентської та президентської форм правління
- •43.Особливості основних форм територіального устрою.
- •44.Форми державного устрою та державного правління України
- •46. Класифікація органів державної влади
- •47. Загальні поняття парламентаризму і його особливості в Україні
- •48.Інститут президентства в сучасному світі
- •51.Кабінет Міністрів України: структура, функції……………..
- •52.Моделі місцевого самоврядування……………….
- •54.Роль та функції політичних партій
- •55. Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій
- •56.Класифікація політичних партій
- •59,60. Становлення багатопартійності і політичного плюралізму в умовах незалежності Укра
- •61.Громадські організації та рухи: сутність, структура…………..
- •62.Сутність та типи партійних систем
- •63.Основні стадії виборчого процесу
- •64,65.Виборча система в Україні Виборче право
- •66. Основні принципи функціонування виборчого права.
- •67.Політичний абсентеїзм:причини та наслідки
- •68. Мажоритарна виборча система
- •69.Пропорційна виборча с-ма
- •70. Змішана виборча с-ма
- •71.Порівняльна х-ка основних виборчих систем
- •74.Місце і роль еліти в суспільно-політиному житті. Теорії еліт
- •75.Політична еліта України
- •76. Типологія еліт
- •77. Системи формування і зміни політичних еліт.
- •78. Політичне лідерство: сутність,характерні риси та механізм формування
- •79. Класифікація політичного лідерства.
- •80. Концепції лідерства
- •81. Політична свідомість: поняття, структура, функції
- •82.Місце і роль політичної культури…………………
- •83.Типологізація політичної культури
- •84. Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи.
- •85.Політична культура Українського суспільства………………..
- •88. Основні тенденції світового політичного процесу
- •91. Зовнішня політика………………
- •92.Напрямки і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України
- •93.Основні концепції геополітики
- •94.Україна у сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи
- •95. Глобальні проблеми сучасності
- •96.Міжнародний тероризм
- •97.Міжнародні та регіональні організації………………
- •98.Україна і снд: проблеми і перспективи
- •99.Євроатлантична інтеграція України
69.Пропорційна виборча с-ма
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними
Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.
Для проведення виборів за пропорційною системою створюються великі за кількістю виборців округи. Кожна партія подає на вибори списки кандидатів. Для визначення результатів голосування встановлюється мінімум голосів, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Розподіл мандатів усередині списку партії здійснюється або відповідно до порядку, у якому розташовані в списку прізвища кандидатів, або визначається кількістю голосів, відданих за кандидатів виборцями. Пропорційна система дає змогу повніше відобразити розстановку політичних сил у країні, дає можливість невеликим за чисельністю і впливом політичним партіям отримати парламентське представництво, сприяє в цілому збільшенню кількості головних, впливових партій, а також появі коаліційних урядів. Щоправда, за цієї системи невід'ємними рисами політичного життя країни стають труднощі у формуванні парламентських коаліцій, нестабільність уряду. За пропорційною системою вибори відбуваються в 48 країнах світу.
70. Змішана виборча с-ма
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними
Змішана виборча система — такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем.
Ця система здатна забезпечити конфігурацію політичних сил у парламенті відповідно до співвідношення сил у суспільстві на час виборів, реалізуючи переваги та певною мірою долаючи недоліки мажоритарної та пропорційної систем. За змішаної системи до однопалатного парламенту найчастіше одну половину обирають за пропорційною системою, іншу — за мажоритарною; до двопалатного законодавчого органу одну палату, здебільшого ту, яка складається з представників адміністративних територій, обирають за мажоритарною системою, другу — за пропорційною. Виборець, отримавши два бюлетені, одним голосує за особу, іншим — за партію. Ця система сприяє укрупненню партій та їхніх блоків і водночас істотно не порушує представництва населення та принципів пропорційності.
71.Порівняльна х-ка основних виборчих систем
Мажоритарна виборча система (від фр. та]огііе г більшість) передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Залежно від того, яким чином встановлюється ця більшість, розрізняють мажоритарну систему абсолютної і відносної більшості (плюральну). При застосуванні мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав понад 50 відсотків голосів виборців, а при застосуванні мажоритарної системи відносної більшості - той, хто випередив за кількістю голосів усіх своїх суперників. Мажоритарна виборча система абсолютної більшості застосовується у Франції, Еквадорі, а мажоритарна виборча система відносної більшості - у Канаді, Великобританії. Загалом ця найдавніша виборча система застосовується у 76 країнах світу.
Пропорційна виборча система передбачає проведення виборів за партійними списками і розподіл мандатів між партіями та виборчими блоками партій пропорційно до кількості голосів, набраних ними. На відміну від мажоритарної виборчої системи, при застосуванні пропорційної системи виборець насамперед голосує не за конкретну особу, а за певну партію чи блок партій, яка виставляє свій список кандидатів.
Історично пропорційна виборча система з'явилася пізніше від мажоритарної, на початку XX століття, і сьогодні застосовується у 48 країнах світу. Вона впроваджувалася під гаслами справедливості, політичної рівності та поваги прав меншості, і часто пов'язується з ідеєю адекватного представництва всіх провідних політичних сил.
Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Найголовнішим і найпростішим варіантом такої системи є "лінійне змішування", за якого частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а інша частина - за пропорцією. Класичним прикладом застосування змішаної виборчої системи є ФРН, у якій 50 відсотків депутатів Бундестагу обирається за земельними партійними списками, а інші 50 відсотків - на основі мажоритарної системи відносної більшості. Німецький досвід запозичили більшість посткомуністичних країн, зокрема Україна, Росія, Литва та ін. Змішана виборча система у нових державах пострадянського простору надійніше та об'єктивніше дозволяє віддзеркалювати політичну структуру суспільства, веде до появи впливових політичних структур замість "кишенькових" партій, які не-мають популярності серед населення.
На думку М. Томенка, "змішана система дещо привабливіша для простого виборця. Наявність загальнонаціональних списків виборчих блоків посилює суспільний інтерес та привертає увагу до перипетій політичної боротьби. Мотивація пересічного виборця зростає, адже окрім впливу на вибори у своєму одномандатному окрузі, він має можливість долучатися до загальноукраїнського політикуму. Крім того, у варіанті змішаної системи зменшується роль суб'єктивних факторів (зокрема, владного впливу) на рішення виборців".
Тип системы |
Подсистема и ее характеристики |
Тип избирательного округа |
Формы голосования |
Страны применения |
Мажоритарная (83 страны) |
Относительное большинство |
Одномандатный |
За одного кандидата в один тур |
Великобритания, США, Италия с 1994 г., Украина (мажоритарная часть ВРУ) |
Абсолютное большинство в два тура |
Одномандатный |
За одного кандидата в два тура |
Франция, Белоруссия |
|
Пропорциональная (57 стран) |
Пропорциональная списочная система партийного представительства |
Многомандатный: страна — один округ (полное партийное представительство) |
За список в целом |
Израиль, Голландия, Парагвай, Россия (партийная часть Госдумы), Украина (партийная часть ВРУ), Германия (партийная часть Бундестага) |
Ограниченное пропорциональное представительство. Система многомандатных округов (разъединенный электорат) |
За списки с элементами преференцирования |
Бельгия, Дания, Швеция, Финляндия |
||
Пропорциональная система передачи голосов |
Многомандатный |
За отдельных кандидатов; голосование по преференциям |
Ирландия, Сев. Ирландия, Австралия (выборы в сенат) |
|
Голосование (панаширование) |
Люксембург |
|||
Смешанная |
Линейное смешение: часть за отдельного кандидата, часть за списки в различных вариантах |
Одно- и много мандатный |
За отдельного кандидата и за списки |
Германия, Россия (выборы в Госдуму), Венгрия, Италия (нижняя палата по закону 1993 г.) |
Двойное голосование |
Одно- и многомандатный |
За отдельного кандидата и за списки |
Германия |
|
Структурное смешение — одна палата по мажоритарному, другая — по пропорциональному принципу |
Одно- и многомандатный |
За отдельного кандидата и за списки |
Россия, Германия, Италия |
