1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв’язок і взаємозалежність.

Політологія пов'язана з низкою суспільних наук, оскільки всі вони об'єктом свого дослідження називають політичну сферу життя суспільства. Та про те, яке місце політологія посідає поміж цих наук, серед вітчизняних вчених досі немає єдиної думки.Одні вчені вважають, що політологія — це лише одна з наук про політику, а отже, предмет її вивчення вичерпується інститу-ційними аспектами політичного життя і, передовсім, досліджен­ням механізмів влади в інститутах держави.Інші науковці пропонують наділити політологію особливим статусом загальної інтеграційної науки про політику, взаємо­дію її з особистістю та суспільством, змістовим, інституційиим і функціональним проявом технології політичних процесів. При такому підході політологія розглядається як цілісна, внутрішньо диференційована, міждисциплінарна наука, що вивчає різні аспекти політики: політичну філософію, політичну історію, політичну психологію, політичну соціологію, теорію міжнарод­ної політики, політичну географію,теорію держави та права, політичну антропологію, політичну астрологію.

Політична філософія вивчає позиції світогляду окремої людини та суспільства загалом, застосовуючи нормативно-ціннісні підходи в дослідженні владних відносин і формулює теорії та закономірності розвитку політичного процесу. Інакше кажучи, політична філософія є світоглядно-методологічною базою політологічних досліджень і політологічних концепцій.

Політична історія досліджує процеси розвитку політич­ного життя суспільства в його хронологічній послідовності та зв'язки одних політичних процесів з іншими.

Політична психологія вивчає психологічні аспекти по­літичної поведінки людей, уплив політики на їхню свідомість і підсвідомість, на емоції та волю людей.

Політична соціологія вивчає вплив громадянського су­спільства на розподіл влади.

Теорія міжнародної політики вивчає політичні дії міжнародних організацій і об'єднань, зовнішньополітичну діяльність держав, проблеми війни та миру, питання запо­бігання та врегулювання збройних конфліктів.

Політична географія досліджує взаємозв'язки політич­них процесів із природними й географічними чинниками.

Теорія держави та права вивчає закономірності виник­нення держави і права.

Політична антропологія вивчає вплив родових рис особис­тості основних потреб людини (в їжі, одязі, житлі, особистій безпеці) на політичну поведінку.

Політична астрологія вивчає вплив космосу на політичні події та політичну поведінку.

Політика співвідноситься з іншими суспільними сис­темами — економікою, правом, мораллю і релігією. Спів­відношення політики й економіки зводиться до того, що закони економічного розвитку визначають зміст і соціаль­ний вектор політики через економічні інтереси соціальних груп, зміну структури виробництва і споживання, техно­логічні інновації, а політика, якщо вона враховує об'єктивні економічні закони, може забезпечити стабільність та ефек­тивність економічної системи.

Щодо співвідношення політики і моралі треба зазначи­ти, що «моральність» політики залежить:

по-перше, від ефективності соціального контролю над владними структурами,

по-друге, від умов політичної конкуренції,

по-третє, від рівня політичної культури в суспільстві.

Взаємодія політики і права зводиться до того, що, з одного боку, цивілізована політика здатна забезпечити ефектив­ність правового регулювання, а з іншого — політика може плідно впливати на суспільні процеси лише в рамках сучас­ної цивілізованої правової системи.

Зіставляючи релігію й політику, треба зазначити, що використання церкви у полі­тичних цілях, а також втручання церкви у державні справи неприпустиме з точки зору демократичного розвитку су­спільства. Держава покликана забезпечити правові гаран­тії свободи людини, безпеки нації, а церква — умови для внутрішньої свободи людини, морального відродження на­роду