- •Лекція 1
- •1. Зміст курсу і його місце в навчальному плані підготовки технолога.
- •2. Сучасний стан споживання м’яса і м’ясопродуктів в Україні та світі.
- •3. Значення продуктів тваринництва у харчуванні населення.
- •Динаміка споживання основних продуктів харчування населення України по роках (на душу населення за рік, кг).*
- •2. Склад туш різних видів сільськогосподарських тварин
- •3. Добова потреба в основних поживних речовинах для дорослого населення, г
- •4. Хімічний склад і енергетична цінність продуктів тваринництва
- •5. Показники біологічної цінності м’яса
2. Склад туш різних видів сільськогосподарських тварин
Туша |
Вихід тканин, % |
||
м’язева |
жирова |
кісткова |
|
Велика рогата худоба |
66,8 |
9,4 |
23,8 |
Свині |
55,8 |
34,4 |
9,8 |
Вівці |
63,3 |
12,8 |
23,9 |
Кролі |
70,8 |
2,9 |
26,3 |
Птиця |
67,4 |
6,7 |
25,9 |
Слід відмітити, що м’ясо різних видів сільськогосподарських тварин відрізняється неоднаковою кількістю їстівних частин. Так, якщо у свиней м’язева і жирова тканини складають більш ніж 90%, то у яловичині – тільки 76,2%, баранині – 76,1%, у м’ясі птиці – 74,1%, кролів – 73,7%. Однак по виходу найбільш цінної м’язевої тканини свинина займає одне з останніх місць серед усіх видів м’яса. Тому зусилля селекціонерів, вчених та практиків на сучасному етапі спрямовані на значне збільшення м’ясності свиней.
Харчова цінність продуктів тваринництва визначається вмістом в них основних поживних речовин – білків, жирів і вуглеводів. По існуючім нормам харчування населення відповідно до умов праці, віком і фізіологічними особливостями, необхідно за добу споживати наступну кількість поживних речовин (таблиця 3).
3. Добова потреба в основних поживних речовинах для дорослого населення, г
Професійні групи населення |
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
Енергетична поживність, ккал |
Робітники розум. праці |
75-96
|
70-105 |
303-382 |
2200-2800 |
Робітники неважк. фіз. праці |
77-99 |
76-112 |
324-413 |
2350-3000 |
Робітники важкої фіз.праці |
79-102 |
81-118 |
347-445 |
2500-3200 |
Робітники дуже важк. фіз. праці |
85-108 |
94-135 |
409-522 |
2900-3700 |
Населення у віці старше 60 років |
68-80 |
60-86 |
276-338 |
2100-2650 |
В установлених оптимальних фізіологічних нормах споживання для різних груп населення значну частину займають компоненти тваринного походження, Так, оптимальним в біологічному відношенні є варіант, коли в їжу дорослих людей білки тваринного походження складають біля 60%, а жир – 70% від загальної кількості добового раціону. З цій кількості більш половини білків повинно поступати за рахунок м’яса, яєць і риби, а жиру за рахунок молока і молочних продуктів.
За середніми даними в продуктах тваринного походження міститься різна кількість поживних речовин (таблиця 4).
4. Хімічний склад і енергетична цінність продуктів тваринництва
Вироби |
Вміст, % |
Енергет.цінність 100 г |
||||||
волога |
білок |
жир |
Вуглеводи |
зола |
ккал |
КДж |
||
Молоко(пастер.) |
87,3 |
3,2 |
3,6 |
5,2 |
0,7 |
58 |
243 |
|
Яловичина(1кат.) |
66,4 |
18,6 |
14,0 |
- |
1,0 |
187 |
782 |
|
Свинина(м’ясна) |
51,5 |
14,3 |
33,3 |
- |
0,9 |
355 |
1485 |
|
Баранина(1кат.) |
67,2 |
15,6 |
16,3 |
- |
0,8 |
203 |
849 |
|
Бройлери (кур.) |
69,0 |
17,6 |
12,2 |
0,4 |
0,8 |
283 |
766 |
|
Яйця курячі |
74,0 |
12,7 |
11,5 |
0,7 |
1,1 |
157 |
657 |
|
М’ясо кроля |
65,3 |
20,7 |
12,9 |
- |
1,1 |
199 |
- |
|
Риба |
79,1 |
16,0 |
3,6 |
1,3 |
1,3 |
96 |
- |
|
На першому місці, за загальною поживністю, знаходиться молоко – цінний харчовий продукт, який являє собою добре збалансований комплекс поживних речовин, які необхідні людині. Молоко є також незамінним кормом для молодняку усіх видів сільськогосподарських тварин.
Поживні речовини, що містяться у молоці (жир, білок, вуглеводи) добре перетравлюються і засвоюються організмом тварини.
Головною складовою частиною продуктів тваринництва є білки, які визначають не тільки характер харчування, но і сприяють засвоєнню інших поживних речовин – жирів і вуглеводів. Вони служать джерелом відновлення і оновлення клітин і тканин, а також утворення важливих для організму речовин ферментів, гормонів, імунних тіл та інш. Більш висока кількість білків у порівнянні з іншими продуктами міститься в м’ясі кролів, курячому, яловичині, дещо менше – в свинині, баранині, рибі і курячих яйцях.
Однак о харчової цінності продуктів неможливо судити за вмістом в них основних поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів – без визначення їх якості. Наприклад, загальна кількість білків м’яса недостатньо характеризує його харчову цінність, тому що разом з повноцінними білками, в склад яких входять усі незамінні амінокислоти, в м’ясі містяться і неповноцінні (білки сполучної тканини) – колаген і еластин. Таким чином повноцінність білку залежить від його амінокислотного складу. Незамінні амінокислоти не можуть бути синтезовані організмом, а тому повинні обов’язково надходити з їжею.
Недостатній вміст в їжі якої не будь незамінної амінокислоти призводить до різкого зниження використання інших. Особливо важливе значення мають 3 незамінні амінокислоти – метіонін, триптофан і лізин.
В продуктах тваринництва містяться усі амінокислоти і в значній кількості незамінні. За сумарною кількістю по вмісту незамінних амінокислот на першому місці знаходяться білки яєць, молока і риби – відповідно 50,6, 48,0 і 43,8 мг%, а потім – свинини, яловичини і баранини 42,0-40,3мг%.
Метіоніну, який виконує роль регулятора жирового обміну, більш всього міститься в білках курячого м’яса, яєць, свинини, риби. Основним джерелом лізину, який тісно зв’язані з процесом кровотворення, також є куряче м’ясо, риба і молоко. Мало його міститься в курячих яйцях. За вмістом триптофану, який пов’язаний з тканевим синтезом, ростом і обміном речовин, продукти тваринництва розподілені слідую чим чином: куряче яйце-свинина-молоко-баранина-куряче м’ясо-яловичина. Це свідчить про те, що тільки споживання різних продуктів дозволить створити в організмі їх необхідний набір.
На ΧΧІ Всесвітньому ветеринарному конгресі відзначалось, що в світі щорічно виробляють 75 млн. т харчового білка, це становить 58 г на людину на добу, що значно нижче науково-обгрунтованих норм.
Які ж потреби людини в білку? Якщо ж робота не пов’язана з інтенсивною фізичною працею, організм людини в середньому потребує близько 1,1-1,3 г білка на кілограм маси тіла. Це значить, що людина масою 70 кг повинна одержувати не менше 80-100 г білка на добу. Із збільшенням інтенсивності фізичної праці зростає й потреба організму в білку.
Основні джерела білку тваринного походження – м’ясо, молоко і продукти їх переробки – одночасно є і джерелами жиру. Жир молока, м’яса, курячих яєць має важливе значення більш всього як показник енергетичної цінності продукту. Жири задовольняють до 40% енергетичної потреби організму. харчові жири постачають також організму матеріал для біосинтезу ліпідних структур.
Особливу увагу приділяють і якісному складу жирів. Фізичні і хімічні властивості жирів залежать перш за все від властивостей жирних кислот, що входять в їх склад. За ступенем насиченості жирні кислоти розподіляються на насичені і ненасичені. Біологічна цінність жирів визначається вмістом в них полінасичених жирних кислот – лінолевої, ліноленової і арахідонової. загальною особливістю цих кислот є те, що вони не синтезуються організмом, а тому повинні поступати тільки з їжею. Найбільш високим їх вмістом відрізняються курячий та свинячий жири.
Головне значення цих кислот в організмі – участь в жировому обміні, нормалізація холестеринового обміну, зниження кров’яного тиску, відвертання утворення тромбів в капілярних судинах мозку.
Оптимальне співвідношення в жирі жирних кислот з урахуванням їх біологічної цінності таке: 10% поліненасичених жирних кислот, 30% насичених жирних кислот і 60% мононенасичених жирних кислот. Приблизно такою структурою жирних кислот володіє свинячий жир.
Нормальний обмін речовин в організмі не може проходити без постійного постачання і вилучення мінеральних елементів. Вони є складовою частиною усіх клітин, тканин та органів, беруть участь в найважливіших функціях життєдіяльності організму, окрім того грають активну роль у формуванні і регенерації тканин організму, особливо кісток.
Мінеральні речовини розподіляються на дві групи: макроелементи, вміст яких в харчових продуктах достатній і мікроелементи, які містяться в невеликих кількостях.
Встановлено, що їжею в організм людини повинно надходити не менше ніж 20 мінеральних елементів. Відсутність їх в раціоні негативно відображається на стані внутріклітинних білків, на підтриманні кислотно-лужної рівноваги в організмі. Найважливіше значення для організму мають такі мінеральні речовини, як кальцій, калій, натрій, магній, фосфор, залізо.
Найкращим джерелом кальцію(основного структурного елементу кісткової тканини, а також постійної складової частини крові, клітинних і тканинних соків, який бере важливу участь в регуляції процесів звертання крові, виробки імунних тіл та інших важливих функціях організму) є молоко і молокопродукти. Слід відмітити, що кальцій відноситься до важкозасвояємих мінеральних елементів, але у молоці знаходиться в такому співвідношенні з фосфором і магнієм, що обумовлює його добру перетравність.
Основними джерелами постачання в організм фосфору, якій приймає участь в обміні речовин і побудові усіх його клітинних елементів, а також у утворенні ряду гормонів і ферментів, є риба і м’ясо усіх видів сільськогосподарських тварин.
Виходячи з потреби організму у мінеральних елементах, м’ясо є також і джерелом постачання калію, важливе значення якого – регуляція водного обміну і вилучення з організму солей натрію.
Залізо, що міститься у м’ясі, засвоюється організмом на 30%, тоді як залізо, яке знаходиться в інших продуктах—на 10-20%. Це пов’язано не скільки з високим вмістом заліза в білках м’яса, скільки зі збалансованим вмістом у ньому поживних речовин. Найбільш високим вмістом заліза відрізняється риба, м’ясо кроля, яловичина. Більш всього магнію знаходиться в курячих яйцях.
Крім того, в продуктах тваринництва в невеликих кількостях присутній ряд інших мінеральних елементів, які відрізняються високою активністю та мають важливе значення для життєдіяльності організму людини.
М’ясо – основне джерело вітамінів групи В. Крім того, в сирому м’ясі достатньо повний набір водо- і жиророзчинних вітамінів. Усі вони беруть активну участь у ферментних реакціях, оказуючи вплив на обмін речовин, а також на функціональний стан окремих систем і організму в цілому.
Відомо, що нормальна фізіологічна діяльність організму тісно пов’язана з вітамінним комплексом, який складається з більш ніж 20 вітамінів. Частина потреби в них задовольняється за рахунок внутрішнього синтезу самим організмом. Постійно і в повному обсязі в організм повинні надходити вітаміни, що не синтезуються в ньому.
У зв’язку з тим, що значна частина деяких вітамінів, особливо групи В, синтезується в організмі, то потреба в них дещо знижується, однак якщо їх кількість опиниться нижче потреби, створюються умови для розвитку різних захворювань. Особливої уваги заслуговують такі вітаміни як тіамін, рибофлавін, нікотинова і аскорбінова кислоти.
Віта міна В1 (тіамін) – важливого регулятора вуглеводного обміну і пантотенової кислоти, яка приймає участь в білковому, жировому і вуглеводному обміні, міститься у свинині в декілька разів більше, ніж у яловичині, баранині і курячому м’ясі. Кількість водорозчинних вітамінів вище в м’ясі з меншим вмістом жиру. В м’ясопродуктах вміст вітамінів залежить від співвідношення тканин і технологічної обробки.
Яловичина відрізняється від інших продуктів тваринництва більш високим вмістом вітаміну В6 ( пірідоксіна), який приймає участь в синтезі і розщепленні амінокислот в організмі. Він сприяє вилікуванню злоякісного малокрів’я, утворенню еритроцитів в кістковому мозку.
В свинині знаходиться велика кількість тіаміну, але небагато рибофлавіну. Серед продуктів м’ясо одне з основних джерел ніазіну, найбільша кількість якого відмічена в печінці і нирках.
При технологічній обробці м’яса і субпродуктів виникають втрати вітамінів. Кількість, що зосталася не забезпечує потребу людини. Однак це істотно не знецінює продукт, тому що недостаюча частина частина вітамінів поступає в організм за рахунок інших компонентів раціону. В процесі варки від 1/3 до 2/3 вітамінів переходить у воду. При варці втрати тіаміну складають 50%, рибофлавіну – 35%, вітамінів В1 і В2 при варці – 15-40, при жарці – 40-50, при тушкуванні – 30-60, при консервуванні – 50-70%. В процесі зберігання мороженої свинини на протязі двох місяців втрачається 19% тіаміну, а на протязі 6 місяців – 34%.
Цінне джерело вітамінів в харчуванні – молоко. В склад молока входять майже усі водорозчинні вітаміни, а також жиророзчинні вітаміни – A, D, E, K.
В коров’ячому молоці більш всього міститься вітаміну С – аскорбінової кислоти, однак при зберіганні і тепловій обробці виникають значні його втрати. Для зберігання молоко потрібно швидко охолодити до 00- 40 С і зберігати без доступу світла.
Курячі яйця відрізняються від інших продуктів тваринництва високим вмістом холіну, якій володіє здатністю відвертати відкладення жиру у печінці та знижувати рівень холестерину у крові. Більш усього, ніж в інших продуктах тваринництва, в курячих яйцях міститься вітаміну А, фізіологічне значення якого пов’язано з ростом і формуванням кістяка, попереджуючого і виліковую чого деякі захворювання очей, зміцнюю чого опір організму до інфекційних захворювань. За вмістом вітаміну D яйце займає перше місце серед продуктів тваринництва, одне яйце покриває до 10% добової потреби людини в цьому вітаміні, Яйця містять значну кількість біотину і вітаміну В1 (рибофлавіну).
Біологічну цінність продукту можливо визначити за допомогою таких тестів, як коефіцієнт ретенції азоту (КРА), який характеризує ступінь затримання в організмі азоту від перетравленого, коефіцієнт використання білка прийнятого з кормом, і коефіцієнт ефективності білка (КЕБ), який відображає прибавку маси щура на 1 г спожитого білка (таблиця 5).
