2. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів.

Сировиною для виробництва кормової і технічної продукції є ветеринарні конфіскати, нехарчові відходи і малоцінні в харчовому відношенні продукти, які отримують при переробці худоби, птиці, кролів, коней та інших тварин; відходи від виробництва харчової та спеціальної продукції на м'ясо- і птахокомбінатах, ковбасних, консервних, желатинових, клейових заводах (цехах) і фабриках перо-пухових виробів, а також трупи худоби та птиці, допущені ветеринарно-санітарним наглядом для переробки на кормові й технічні продукти.

До ветеринарних конфіскатів належать туші, частини туш і ор­гани худоби та птиці, отримані при переробці їх на м'ясо- і птахокомбінатах, а також м'ясо і субпродукти від вимушеного забою худоби і птиці, прийняті на ці підприємства від скотозаготівельних організацій й визнані ветеринарно-санітарним наглядом непридатними для харчових потреб й допущені для переробки на кормові та технічні продукти.

Нехарчовими відходами (сировиною, що не має харчового чи спеціального призначення) є:

• відходи від переробки худоби всіх видів; нехарчова обрізь від зачищення туш, жиру-сирцю, субпродуктів і обряджування шкур; кишки, що не використовуються на виробництво кишкових фаб­ рикатів для ковбасного виробництва (сечові міхури та круги бара­ нячі, кучерявки свинячі, прохідники яловичі, кишки коней, окрім черев, тощо); відходи кишок і шлям (серозна, м'язова та слизова оболонки), що знімаються з кишок у процесі оброблення; ендо­ кринні залози і очні яблука, які не збирають для виробництва ме­ дичних препаратів; жовчні міхури, вим'я дрібної рогатої худоби; серцеві сумки; шкури кнурів; шматки свинячих шкур, лобаші дріб­ ної рогатої худоби; статеві органи; ембріони без шкур; м'ясо- кісткова тирса від розпилювання туш; кров великої рогатої худоби і свиней, що не використовується на харчові потреби (цільна, фор­ мені елементи, фібрин); кров дрібної рогатої худоби і коней;

• відходи від переробки та патрання птиці: кров, голови, ноги, кишки, зоби, трахея, стравоходи, кутикули, яйцепроводи, сім'яни­ ки, легені, нирки, малоцінне перо-підкрилок, відходи перо-пухової сировини;

• відходи від переробки кролів: кров, кишки, шлунки, голови, лапи, обрізь від обряджування шкурок;

• технічний брак курячих яєць, яєчна шкаралупа;

• жир-сирець, непридатний для харчових потреб, забракований ветеринарно-санітарним наглядом, забруднений та з незадовіль­ ними органолептичними показниками, знятий з консервованих кишок, із шкур кнурів і шкур у шкуроконсервувальних цехах; за­ лишки жиру-сирцю, що тоне у воді, вивантажені з промивних і охолоджувальних чанів, із запахом закисання; жир-сирець від пе­ реробки коней, що не використовується на харчові потреби, шква- ра від витоплювання харчових жирів;

• відходи, які отримують на заводах і в цехах: ковбасному, кон­ сервному, м'ясних напівфабрикатів і на холодильниках — зрізані клейма та нехарчова обрізь, відходи кишкових фабрикатів, відхо­ ди від розбирання варених м'ясних продуктів (кістки, хрящі то­ що), кістки голів усіх видів худоби і птиці тощо;

• кістковий напівфабрикат із клейових заводів;

• продукти переробки худоби низької поживної цінності: бара­ нячі голови без язиків і мозку, стравоходи, сичуги, легені, вуха, ноги баранячі, яловичі книжки, селезінки, трахеї, аорти.

  • На кормове борошно переробляють також трупи худоби та пти­ці, допущені ветеринарно-санітарним наглядом до переробки на кормові продукти.

  • Як сировину для виробництва кормового борошна, кормового та технічного жирів не дозволяється використовувати ветеринарні конфіскати і трупи тварин, отримані при забої або загибелі худоби та птиці, неблагополучних за заразними хворобами згідно з пра­вилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів.

  • Залежно від морфологічного складу та призначення сировину поділяють на такі умовні групи:

• м'якушева та м'ясо-кісткова сировина з великим вмістом жи­ру: жир-сирець, непридатний або такий, що не використовується на харчові потреби, свинячі кучерявки, баранячі круги, яловичі прохідники, пташині кишки; нехарчова жирова обрізь від зачи­ щення м'яса, субпродуктів і обряджування шкур;

• жировмісна сировина з відносно невеликим вмістом жиру: від­ браковане м'ясо та внутрішні органи тварин, що не використову­ ються на харчові потреби, малоцінні продукти забою худоби; шква- ра з жирового цеху; ембріони і статеві органи, кишки (крім перелі­ чених вище); шлям, відходи від переробки птиці та кролів тощо;

• кров, фібрин, формені елементи крові;

• кісткова сировина: кістки від обвалювання туш і голів сирі та ви­ варені, баранячі голови і ноги, кістковий напівфабрикат; яєчна шка­ ралупа; кістковий залишок від механічного дообвалювання кісток;

• кератинвмісна сировина: перо-пухова сировина, рого-копитна сировина.

Із різних цехів до цеху технічних фабрикатів (ЦТФ) надходить сировина, асортимент якої та вихід наведено у табл. 18.1 і 18.2.

Із птахопереробного цеху до ЦТФ надходять ноги, голови, тех­нічні відходи (кров, кишки тощо) та підкрилок, кількість яких можна визначити за нормами відходів.

При передуванні сировини з водою по трубах знижки на вологу встановлюють залежно від рідинного коефіцієнта, який викорис­товують для розбавлення сировини при передуванні.

Хімічний склад сировини залежить від походження сировини, виду і вгодованості тварин і птиці, ступеня підготовки її до пере­робки. Водночас залежно від вгодованості вміст вологи в яловичині коливається від 61,5 до 74,1 %, обвалені у ковбасному цеху кістки мають вологу від 35 до 55 %, а відходи жирової тканини містять до 95 % жирів. У зв'язку з цим крім інструментальних методів визначення хімічного складу застосовують математичні методи розрахунку хімічного складу за орієнтовними показниками вмісту основних речовин.