16.Циркуляція атмосфери.
Циркуляція
атмосфери— це система замкнутих течій,
що проявляються в масштабах значних
частин. Подібні течії призводять до
перенесення речовини і енергії в як в
широтному, так і в меридіональному
напрямках, через що є найважливішим
процесом кліматоутворення, впливаючи
на погоду в будь-якому місці планети.
Основна
причина циркуляції атмосфери —
нерівномірність розподілу сонячної
енергії на поверхні планети, внаслідок
чого різні ділянки грунту і повітря
мають різну температуру і, відповідно,
різний атмосферний тиск, що приводить
до утворення баричного градієнту. Крім
сонячного світла, на рух повітря впливає
обертання Землі навколо своєї осі і
неоднорідність її поверхні, що викликає
тертя повітря об поверхню та відхилення
повітряних течій.
Повітряні
течії за своїми масштабами змінюються
від десятків і сотень метрів (такі рухи
створюють місцеві вітри) до сотень і
тисяч кілометрів, приводячи до формування
глобальних вітрів, саме глобальні течії
роблять головний внесок до циркуляції
земної атмосфери. За часом течії можуть
тривати від хвилин або годин (місцеві
вітри), до тижнів і місяців, або тривати
постійно. У відбуваються переважно
велокомасштабні переноси повітря.
Глобальними елементами атмосферної
циркуляції є циркуляційні комірки.
