4.Газове опалення тваринницьких та птахівницьких приміщень

Розрізняють такі способи газового опалення тваринницьких ферм та птахівницьких комплексів: центральне, місцеве повітряне та за допомогою газових пальників інфрачервоного випромінювання.

Центральне опалення тваринницьких приміщень провадять від газифікованих опалювальних котелень. У кормоцехах для запарювання кормів, нагріву води, теплової обробки харчових відходів застосовують газові парові котли низького тиску.

Газові повітронагрівники, що призначені для повітряного опалення приміщень, обладнують автоматикою безпеки та регулювання. Автоматика регулювання забезпечує двоступеневе регулювання теплової потужності по температурі повітря в опалюваному приміщенні.

Застосовування газових пальників інфрачервоного випромінювання зручно для локального обігріву невеликих ділянок у приміщеннях великого об'єму.

Опалювальні системи з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання для роботи без постійного нагляду обслуговуючого персоналу обладнують автоматикою, що забезпечує припинення подачі газу у випадку загасання полум'я пальника.

При напільному утриманні птиці застосовують інфрачервоні випромінювачі для створення локальних зон підвищеного теплового режиму для молодняка. Газові інфрачервоні пальники ;поміщають у зонти-відбивачі або так звані брудери. Наприклад, брудер Б-3 має як джерело теплоти інфрачервоний газовий обігрівник.

5. Застосування газу для сушіння продуктів сільського господарства

Застосування газу в сушильних установках має ряд технологічних та економічних переваг перед твердим та рідким паливом. Оскільки продукти згоряння газу, як правило, не мають запаху та механічних домішок, то сушіння в газових сушарках можна провадити без теплообмінників, безпосередньо сумішшю продуктів згоряння газу з повітрям.

У топках зерносушарок середньої продуктивності застосовують газові пальники низького тиску (до 5 кПа).

У топках зерносушарок великої продуктивності встановлюють пальники середнього тиску. Пальники середнього тиску використовують також при переводі з рідкого палива на газ сушарок, обладнаних форсунками Ф-4.

Кількість пальників залежить від продуктивності сушарки. Розміщують пальники рівномірно по фронту топки.

Газопровід до споруди сушарки прокладають під землею. У приміщенні, де розміщена топка, на горизонтальній ділянці газопроводу встановлюють контрольно-вимірювальні прилади, що передбачені Правилами експлуатації газових пальників.

6. Зберігання плодоовочевої продукції в газовому середовищі

Значно збільшити термін зберігання та зберегти харчову цінність продуктів сільськогосподарського виробництва можна, застосовуючи сховища з регульованим газовим середовищем (РГС). Основними елементами такої системи зберігання продуктів є герметичні камери та набір механізмів і машин для створення та підтримання газового середовища, яке б сприяло якісному зберіганню даного виду продукту.

Камери РГС бувають двох типів: з внутрішньою генерацією газового середовища, коли необхідний склад газового середовища створюється в результаті біологічних процесів у самих плодах та зовнішнього, коли оптимальний для зберігання склад середовища створюється за допомогою спеціальних генераторів газу.

У камерах першого типу питомий об'єм газового середовища становить 3,5...4,0 м³ на 1 т плодів. Камера повинна бути достатньо герметичною, щоб добовий повітрообмін із зовнішнім середовищем не перевищував 0,01...0,05.

Камери з внутрішньою генерацією можуть працювати в двох режимах: з нормальним та субнормальним складом газового середовища. У першому випадку в результаті дихання плодів вміст вуглекислого газу в повітрі, що заповнює камеру, збільшується, а вміст кисню—зменшується, але їх сумарний вміст лишається приблизно постійним, рівним 21 %. У другому випадку сумарний вміст вуглекислого газу та кисню в газовому середовищі камери менше 21 %. У таких камерах провадять роздільне регулювання вмісту вуглекислого газу та кисню.

Для одержання штучного газового середовища застосовують азот (стиснутий або рідкий) або продукти спалювання газу (природного або зрідженого) в пальниках.

Рекомендовано такі параметри РГС: концентрація кисню — 3 % +1 %; вуглекислого газу — 5 % +1 %; азоту — 92 %+1 %; температура (0...4 °С)+0,5 °С; відносна вологість— (90...95 %)+ 1...2 %. Вміст кисню не повинен бути меншим 2 %, а вуглекислого газу більшим 10 %.

Контроль за складом РГС у камерах обох типів здійснюється дистанційно. Потрібний температурно-вологісний режим РГС підтримується за допомогою холодильних машин.

Вхід у камеру з РГС під час її заповнення азотом або у період зберігання плодово-овочевої продукції дозволяється лише в кисневих ізолюючих протигазах.