- •1.Етногенез українців. Формування окремої
- •2. Процес формування менталітету українців
- •2.1.Історичні аспекти,які вплинули на формування українського менталітету
- •2.2. Вплив різних народів
- •2.3 Вплив на формування менталітету українців подій від 1991 до сьогодення
- •3.Вплив національного складу України на його менталітет
- •4.Типи українського характеру, які сформувалися в період становлення української нації
2.3 Вплив на формування менталітету українців подій від 1991 до сьогодення
Менталітет – це манера мислення, його склад, його особливості, його своєрідність, тобто це емоційні орієнтації, колективна психологія, спосіб мислення і людини, і у даному випадку, нації.
Менталітет людини (групи) має глибинно-стійкий характер. Перебуваючи в різноманітних умовах існування, людина пристосовується і змінює свої ціннісні орієнтації.
Значний вплив на формування менталітету конкретної спільноти відіграє фактор регіоналізації. Це об'єктивний суспільно-історичний та соціально-економічний фактор специфічної якісної ментальної визначеності, в якій проявляються особливості соціальної діяльності, економічної та політичної творчості, духовно-культурних, ритуальних, традиційних видів активності.
Для усвідомлення специфіки впливу менталітету на формування особистості в нашому суспільстві варто взяти до уваги той особливий стан, у якому перебуває наш соціум протягом принаймні десяти-п'ятнадцяти років.
Сьогодні відбувається складний і суперечливий процес становлення нової держави, колишньої країни – СРСР – вже немає (хоча фантомне відчуття належності до неї продовжує
впливати на соціальне самопочуття мільйонів людей), усталену структуру суспільства зруйновано, значна кількість населення перетворилася на маргіналів. Всі ці зміни цілком закономірні, але відбуваються всупереч волі індивіда, що посилює його загубленість і розгубленість, – відбувається
процес, який визначається соціальною думкою не інакше як "примусова соціальна адаптація".
Колишні громадяни УРСР ледь не блискавично стають громадянами нової держави. Формально вони стали членами нової спільноти – українського народу, який з надбанням державності став підґрунтям становлення української нації. Але для того щоб цей процес дійсно відбувся, українське
суспільство повинне щонайменш усвідомити себе як єдність. Для того щоб реально відчути себе представником цієї єдності з усіма психологічними дивідендами, необхідно засвоїти відповідну модель поведінки, світосприйняття та мислення.
Український народ як носій незалежної державності, як основа нації перебуває зараз саме на стадії свого формування. В. Тарасенко зазначає у зв'язку з цим: "Нинішнє... українське суспільство – надто
молоде соціальне утворення, формування системних характеристик якого перебуває ще на стадії
можливості їх різних варіантів" . В той же час можна повторити аксіому, чітко сформульовану
свого часу Ю. Бадзьо: "Український народ, українська нація – історична реальність, ... українці – давній і
самобутній етнос, зріла етнічна спільнота, виразно виокремлена з-поміж своїх сусідів єдністю мови,
культури, території, особливостями психології, безперервним і поступальним процесом державотворення, політичного самоусвідомлення, неухильною тенденцією до політичної та економічної консолідації, до територіального об'єднання в одній незалежній державі". Разом із тим немає сумнівів, що українське суспільство переживає сьогодні процес націотворення (який, як відомо, раніше цілеспрямовано гальмувався і не міг повноцінно здійснюватися в умовах радянського режиму) в усій його суперечливості та складності.
Як і будь-яка спільнота, що перебуває на стадії становлення, українське суспільство змушене шукати, закріплювати і демонструвати свою особливість, унікальність, щоб відстояти право на існування і свою самостійність, в першу чергу, у свідомості своїх членів. Усе це відповідним чином впливає на свідомість і менталітет особистості, спричиняє ментальну неусталеність, плинність, невизначеність – почасти плідну, почасти кризову і стресову.
Варто наголосити,що останні роки на українців по-особливому вплинули ідеї європеїзації суспільства.
Адже,якби сьогодні проводився референдум про підтримку вступу України до ЄС, то таке рішення підтримали б 64% респондентів, у випадку з НАТО позитивне рішення прийняв би 51% українців.
Водночас 17% українців підтримують вступ України до Митного союзу, 19% – не визначилися.
В.Тарасенко - український історик, дипломат. Доктор історичних наук, професор. Надзвичайний і Повноважний посланник ІІ класу.
Ю.Бадзьо - український літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, учасник національно-демократичного руху в Україні від початку 1960-х років.
З квітня 2014 року спостерігається збільшення прихильників вступу до ЄС (з 55 у квітні до 64%) при одночасному зменшенні прихильників Митного союзу (з 24 у квітні до 17%). Вступ до ЄС підтримують більшість опитаних на Заході, Півночі, в Центрі, на Сході та Півдні. Лише на Донбасі більшість – за вступ України до Митного союзу.
Доцільно було б зауважити, що у жовтні минулого року за даними групи "Рейтинг" вступ України до ЄС підтримували 53% українців, а вступ до НАТО - 20%.
Останні події, які трапилися в Україні (революції,війна) лише згрупували всіх українців навколо ідеї оборони своєї незалежності та кардинальних змін у державному апараті нашої держави. Одним із ключових моментів є те,що народ готовий контролювати владу та й надалі гуртуватися навколо ідеї утворення нового українського суспільства та становлення справжньої демократії в Україні.
Після Революції гідності все ж таки змінилась і влада(хоча державний апарат ще не очищений стовідсотково), і народ. Цікавим та визначальним фактом є те,що попри всі потуги людей змінити все у нашій державі, все одно робота державного апарату бажає кращого. Проте, на даному етапі творення нашої нації та менталітету, народ не згідний відступати та забувати причини людського невдоволення,які переросли в широкомасштабні та міжнаціональні мітинги по всіх Україні - людей хвилює доля держави ,як ніколи. Вони й надалі слідкують за Радою та роблять висновки.
З іншого боку зараз у новітній історії України відбувається процес навчання та формації : народ вчиться керувати становищем в державі,а влада вчиться працювати. Тому даний етап є не просто важливим,він є найсуттєвішим серед всіх сходинок етногенезу,які пройшов український народ. Адже, аналізуючи всі попередні роки (абсолютно всі), то саме нинішні часи є найважливішими, бо саме зараз українці мають всі можливості та підстави створити по- справжньому сильне та справедливе суспільство та країну.
