14

1. Загальна характеристика дисципліни.

Один із важливих напрямків у науці й техніці - це створення й експлуатація складних комп’ютерних систем з метою підвищення ефективності їх експлуатації.

Усі комп’ютерні системи, що перебувають в експлуатації, можна подати у вигляді радіоелектронних пристроїв, систем або комплексів.

Радіоелектронний пристрій - це прилад певного функціонального призначення. Прикладом можуть служити радіопередавальні, радіоприймальні, антенно-фідерні та інші пристрої. Радіоелектронні пристрої старого парку (виконані на електронній базі першого й другого поколінь) діляться на блоки, вузли, каскади й елементи. Пристрої, виконані на новій елементній базі (третього і четвертого поколінь), діляться на блоки, субблоки, типові елементи заміни та модулі.

Сукупність функціонально зв'язаних між собою радіоелектронних пристроїв й іншої допоміжної апаратури (контрольно-вимірювальних приладів, апаратури енергоживлення, життєзабезпечення та ін.), службовців для виконання певного завдання становить комп’ютерну систему.

В експлуатаційно-технічному плані такі системи являють собою складні комплекси РЕТ, що перебувають під впливом факторів зовнішнього середовища, що вимагають добре підготовлених фахівців для обслуговування й величезних експлуатаційних витрат для забезпечення нормального функціонування.

Таким чином, залежно від призначення і розв'язуваних завдань комп’ютерні системи та мережі мають різний склад, технічні характеристики й розташовуються найчастіше в різних пунктах. У зв'язку із цим доцільно розглядати експлуатаційні процеси стосовно до радіоелектронного пристрою й лише в окремих випадках - до системи у цілому.

2. Зміст і заходи технічного забезпечення.

До складних технічних систем, до яких зараховуються як окремі об'єкти РЕТ, так і комплекси РЕТ, часто використають поняття життєвого циклу системи [3-5]. Введення цього поняття пов'язане з тим, що складна система дуже змінюється від моменту виникнення її задуму, до припинення функціонування, списання й демонтажу. Вона народжується, росте, розвивається, старіє й відмирає, що нагадує життєвий шлях людини. Зміна й удосконалювання комп’ютерних систем пов'язані із тривалістю і складнощами їхнього проектування, досвідченого відпрацьовування й експлуатації, а також з істотною зміною цілей і завдань, розв'язуваних системою, і постійним розширенням технічних можливостей її вдосконалювання за рахунок науково-технічного прогресу.

Зміна завдань протягом життєвого циклу, які повинні вирішувати об'єкти РЕТ, а також їх моральне і фізичне старіння приводять до необхідності створення нових або модернізації старих зразків. Ресурс РЕТ і період її морального старіння складає в середньому 10-20 років, після цього виникає потреба в новому зразку РЕТ. Однак створення нового зразка змушує частково або повністю змінювати всю систему РЕТ, що вимагає більших затрат сил, засобів і часу, тому звичайно через кілька років експлуатації намагаються провести модернізацію (часткове поліпшення або зміну) як окремих комп’ютерних систем, так і сукупності комплексів РЕТ.

Типовий життєвий цикл об'єкта РЕТ складається з наступних стадій: дослідження й обґрунтування розробки, розробка, виробництво, експлуатація й всі види ремонту, якщо це передбачено документацією на РЕТ.

Дослідження та обґрунтування розробки включає пророблення, науково-дослідні роботи (НДР), розробку технічної пропозиції або аванпроекту. У процесі пророблення замовник формує вихідні дані й технічні завдання на НДР, аванпроект і дослідно-конструкторські роботи, які виконує розроблювач.

У ході НДР ведуться теоретичні та експериментальні дослідження, вишукування принципів і шляхів створення нових або модернізація існуючих комп’ютерних систем. В аванпроекті здійснюють техніко-економічні обґрунтування й розробляють технічні завдання на дослідно-конструкторську роботу (ДКР). До цього етапу звичайно складається кооперація організацій-розроблювачів.

Розробка містить у собі ДКР зі створення РЕТ. На початковому етапі ескізного проектування головна проектна організація на основі аванпроекту розробляє для суміжних організацій технічні завдання на складові частини, основні елементи й комплектуючі складові.

Відповідно до технічного завдання аналізують і вибирають конструктивні схеми, виконують необхідні проектні розрахунки, моделюють робочі процеси вузлів, пристроїв, агрегатів і систем у лабораторних умовах, а також проводять математичне моделювання.

Дослідне відпрацьовування всього комплексу проводиться під час послідовних випробувань виробів за зростаючими ієрархічним рівнями. Так після успішного відпрацювання комплектуючих і складових елементів (окремих пристроїв, приладів, вузлів, конструкцій і т.д.) переходять до автономних випробувань на спеціально обладнаних стендах.

Після успішного автономного відпрацьовування основних елементів РЕТ проводять комплексні випробування її складових частин. Їх мета - підготовка частин РЕТ до заводських випробувань у складі дослідного (експериментального) зразка на спеціальному стенді, а потім на відведеному полігоні.

За результатами наступних залікових (державних) випробувань, а також за даними проектної документації комісія ухвалює рішення щодо придатності об'єкта РЕТ до використання за призначенням, про ступінь і точність виконання технічних завдань або технічних вимог розробниками РЕТ. Комісія визначає перелік зауважень, після усунення яких можна почати серійне виробництво РЕТ. Одночасно завершують відпрацьовування експлуатаційної документації, проводять підготовку фахівців-експлуатаційників.

Серійне виробництво основних елементів, складових частин й комп’ютерних систем у цілому організують на заводах, здатних забезпечувати випуск заданої кількості зразків РЕТ. Процес серійного виробництва завершується на місці експлуатації, де зразок РЕТ розгортається, проводяться пусконалагоджувальні роботи, а також комплексні випробування на відповідність тактико-технічних характеристик нормативно-технічній документації. Результат цієї роботи є однією з умов введення в експлуатацію зразка РЕТ.

Далі наступає найбільш тривалий етап життєвого циклу РЕТ - експлуатація. За цей час розкриваються деякі конструктивні, технологічні й, особливо, експлуатаційні недоліки, які необхідно усунути. Крім того, можливе деяке вдосконалювання характеристик об'єкта РЕТ без істотної модернізації. Із цією метою проводять доопрацювання, тобто вносять зміни в конструкцію всіх експлуатованих до цього часу зразків РЕТ.

Із часом через виробіток ресурсу, фізичного і морального старіння починається процес експлуатації, який завершується списанням. Спеціально призначені комісії здійснюють списання комп’ютерних систем і роблять висновок щодо їхнього подальшого використання (розбирання на деталі, використання в народному господарстві). На цьому закінчується життєвий цикл комп’ютерних систем.

Показник відношення часу експлуатація до часових параметрів інших етапів повинен бути якомога більшим, тому що цей показник характеризує економічну доцільність розробки й застосування комп’ютерних систем за призначенням.