-Риси характеру

Воля й характер, підкреслює А.С. Макаренко, не спадкові якості, не біологічно зумовлені, а виховуються в конкретних суспільно-історичних умовах. Воля – це готовність діяти, спрямована усвідомленістю почуття обов’язку перед колективом, перед Батьківщиною. Риси характеру розвиваються під впливом суспільних особливостей життя, на основі переконань і моральних якостей людини, під виховним впливом педагога. Тільки правильно організована діяльність вихованця дає можливість виховати в нього найкращі якості волі й характеру. Думка А.С. Макаренка про роль дії у вихованні волі аналогічна думкам К.Д. Ушинського, який вказував, що воля, як і мускули, стає сильнішою в процесі поступово ускладнюваної діяльності. Він розумів, що в діяльності людина навчається долати можливі труднощі як зовнішні, так і внутрішні. До речі, як відомо, питанням виховання волі й характеру дуже багато уваги приділяли і видатні українські педагоги Г.Г. Ващенко і В.О. Сухомлинський.

3. Розробка основних ідей педагогічної теорії:

• Теорія колективу, його вплив на особистість;

Що таке колектив?

Правильне, радянське виховання має бути організовано шляхом створення єдиних, сильних, впливових колективів. Школа повинна бути єдиним колективом, в якому організовані всі виховні процеси, і окремий член цього колективу повинен відчувати свою залежність від нього - від колективу, повинен бути відданий інтересам колективу, відстоювати ці інтереси і в першу чергу дорожити цими інтересами.

Що ж потрібно розуміти під цим первинним колективом? Первинним колективом потрібно називати такий колектив, в якому окремі його члени виявляються в постійному діловому, дружньому, побутовому та ідеологічному об'єднанні. Це той колектив, який у свій час наша педагогічна теорія пропонувала назвати контактним колективом.

"У моєму досвіді я прийшов до такої організації, коли первісний колектив не охоплював ні класних шкільних інтересів, ні вироб­ничих інтересів, а був тим осередком, в який і шкільні, і вироб­ничі інтереси приходили від різних груп. Ось чому я останньо­го часу зупинився на загоні, до якого входили й школярі різ­них класів і робітники різних виробничих бригад.

Первинний колектив А.С. Макаренко бачив різновіковим, у радянській же школі ним вважався клас, тобто об'єднання од­нолітків. За твердженням А.С. Макаренка, первинний колектив об'єднує 10—12 осіб, а колектив учнів школи не повинен переви­щувати тисячі.

Коли я спробував в якості досвіду об'єднати різні віки, малюків і більше дорослих, у мене вийшло краще. Такий колектив, складений за типом різних віків, приносив мені набагато більший виховний ефект, це по-перше, а по-друге, в моїх руках виходив колектив більш рухливий і точний, яким я міг легко керувати. Колектив, складений з хлопців одного віку, завжди має тенденцію замикатися в інтересах даного віку і йти і від мене, керівника, і від загального колективу. Якщо всі малюки захоплюються, припустимо, ковзанами в зимовий час, то це Кроковоє захоплення, природно, їх замикає в чомусь окремому, відокремлений. Але якщо у мене складено колектив з різних віків, то там типи захоплень різні, життя первинного колективу організовується більш складно, вимагає більше зусиль від окремих його членів, і старших, і молодих, пред'являє до тих і іншим великі вимоги, отже, і дає більший виховний ефект.

«хто з ким хоче».

В останні роки я остаточно прийшов до такої саме організації первинного колективу. Якщо у нас в комуні живе енне кількість комунарів і середній термін перебування їх в комуні 5 років, то і середній термін перебування одного вихователя в комуні не може бути менше 5 років. Це закон, тому що якщо колектив живе і збитий по-справжньому, то кожен новенький є новеньким

Що таке паралельне педагогічна дія? Формулювання загону

Ми маємо справу тільки з загоном. Ми з особистістю не маємо справи. Така офіційна формулювання. По суті, ця є форма впливу саме на особистість, але формулювання йде паралельно сутності. Насправді ми маємо справу з особистістю, але стверджуємо, що до особистості нам немає ніякого діла. Яким чином це виходить? Ми не хотіли, щоб кожна окрема особистість відчувала себе обьектом виховання. Я виходив з тих міркувань, що людина 12-15 років живе, він живе, насолоджується життям, отримує якусь радість життя, у нього є якісь життєві враження.

А.Макаренко він виділив 4 стадії розвитку колективу

на першій стадії розвитку організатор колективу повинен брати на себе диктаторські повноваження. Тобто, якщо організатор колективу прийняв певне рішення, то це рішення в жодному разі не обговорюється і не може бути змінене.

На другій стадії формуєтиься ядро колективу. До ядра колективу входять всі ті, хто свідомо, навіть не висловлюючи своєї думки, підтримує вимоги організатора колективу. Тобото, на цій стадії у колективу вже сформувалася точка зору, що відповідає точці зору організатора і його вимогам.

На третій стадії вводяться елементи демократії. Тут керуються принципом – як проголосуєте, так і буде. Але елементи демократії можна вводити тільки в тому випадку, коли впевнены як проголосують його вихованці в тому чи іншому випадку, але коли так не траплялося Макаренко наводив певні факти, які спрямовували думки вихованці у правильне русло і відразу пропонував проголосувати. В такому випадку рішення було прийнято уже на його користь.

Четверту стадію він вважав найвищою стадією розвитку колективу. Макаренко називав цю стадію – стадією самовиховання. Тобто, уже на цій стадії члени колективу не чекали коли певне питання винесеться на голосування, а вирішували його до того.