Влаштування шпалери

Сучасні промислові виноградники вирощуються тільки із застосуванням шпалери. Шпалеру встановлюють на другий рік після садіння саджанців. Для опори застосовують дерев’яні (найбільш довговічні з дуба, білої акації, модрини, кедра), залізо­бетонні або залізні стовпи. Дерев’яні опори на сьогодні використовують рідко, їх обов’язково обробляють анти-септиками (петролатум, креозот і ін.), можна нижній кінець обсмолити або обвуглити. Оскільки дерев’яні стовпи не довговічні, а залізні – дуже дорогі, для облаштування шпалери на виноградниках, в основному, використовують залізобетонні стовпи. Вони мають ви­соку механічну міцність, стійкі до зовнішніх умов, довговічні.

В країнах Західної Європи на виноградниках шпалеру будують з хлорвінілових і пластмасових труб діаметром 6-8 см, які бетонують.

Рис. 7. Машина для встановлення стовпів – стовпостав універсальний (СП-2).

Проміжні стовпи встановлюються чіткої вертикально через 5-7 м на глибину 55-60 см. Висота стовпа 175 см. Для встановлення стовпів на великих площах використовують машину – стовпостав універсальний (СП-2) (рис. 7)

Якірні стовпи встановлюють на глибину 70-80 см під кутом 60° в бік дороги. Якір (великий камінь, відходи залізобетонних стов­пів, металеві плати) обв'язують дротом (діаметр 3,5 мм) і заглиблюють в ґрунт на 70-80 см, на відстані від якірних стовпів на – 1,5 м. За допомогою дротяних відтяжок якірні стовпи надійно утри­муються в похилому стані. Часто якірні стовпи встановлюються вертикально, на відстані 35-40 см від крайніх кущів, і закріплюються спеціальними опорами, похило поставленими з внутрішнього боку ряду (рис. 8, 9). На невеликих фермерських виноградниках вздовж дороги можна створити алею, що дозволить більш економно використати площу і отримати додаткову продукцію (рис. 10).

Після встановлення стовпів розтягують оцинкований дріт. Щоб дріт не провисав, першим натягують верхній дріт, пізніше нижні. Ре­комендується діаметр дроту для нижнього ярусу 4-6 мм, для наступ­них – 2 або 4 мм.

Відстань між дротами визначається залежно від біології сорту, форми куща, умов середовища, технології вирощування винограду.

Рис. 8. Кріплення кінцевих стовпів шпалери:

1 – якорем; 2 – упорами.

Рис. 9. Типи якорів і розміщення кінцевих стовпів:

1 – вертикальне: а – якорями; б – підпорами із залізобетонних стовпів; 2 – похиле: а – відрізками бетонних стовпів; б – гвинтовими анкерами.

Рис. 10. Створення алеї вздовж дороги.

Потреба в матеріалах для шпалери на 1 га виноградника представлена в таблиці 5.

Таблиця 5.

Потреба в матеріалах для шпалери на 1 га виноградника

Назва матеріалу	Одиниця виміру	Ширина міжрядь, м
		3	3,5	4
Число рядів	шт.	33	28	25
Кількість якірних стовпів	шт.	66	56	50
Проміжні стовпи при встановленні в ряду через:
5 м	шт.	627	532	475
6 м	шт.	528	448	400
7 м	шт.	429	364	325
Якірні	шт.	66	56	50
Дріт для якорів (3,5 мм)	кг	23	20	18
Індивідуальні опори при відстанях між кущами, м:
1,5	шт.	2222	1905	1666
1,75	шт.	1905	1633	1428
2,00	шт.	1666	1428	1250
2,50	шт.	1333	1143	1000
Потреба дроту:
Для першого ярусу шпалери (4 мм)	кг	321	273	243
Дріт для наступних ярусів (2, 4 мм):
2 дроти	кг	232	198	176
3 дроти	кг	348	297	264
4 дроти	кг	464	395	352

 В зоні укривного виноградарства перший дріт натягують на ви­соті 30-60 см від рівня ґрунту, кожний наступний через 30-60 см вище попереднього. В неукривній зоні перший дріт натягують на висоті штамба (80-160 см і більше), наступні на висоті 25-50 від попереднього. Залежно від технології та призначення виноградника на шпалері буває від 2 до 5 дротів. Щоб сформувати міцний і рівний штамб, біля кожного саджанця встановлюють індивідуальні опори (металеві прути, дерев’яні кілки, кутники).

Рис. 11. Горизонтальна шпалера.

Рис. 12. Різні форми комбінованої шпалери.

Рис. 13. Способи закріплення дроту на проміжних стовпах.

Крім вертикальної шпалери на невеликих фермерських виноградниках можна облаштувати інші форми шпалери: горизонтальну чи комбіновані (Г-, Т-, чи П-подібні) (рис. 11,12).

Дріт на стовпах міцно закріплюють з допомогою різних пристосувань, як правило різних петель з дроту (рис. 13).