40. Центральні банки. Їх походження і призначення . Функції нбу.

Центральний банк- емісійно-касовий центр країни, що здійснює нагляд за банківською системою і несе відповідальність за проведення монетарної політики в економіці.

Головна функція- забезпечення стабільності грошової одиниці.

Історично процес організації ЦБ відбувся двома шляхами:

• Еволюційний(банк Англії,Франції)

• Директивний( держава приймає рішення про заснування ЦБ, наприклад,НБУ, Федеральна Резервна система США)

НБУ підзвітний ВРУ, співпрацює з урядом, але є політично і економічно незалежним органом. Функції НБУ:

• Забезпечення стабільності гр..одиниці

• Емісія грошей та організація грошового обігу

• Функція банку банків- нагляд і регулювання за банківською системою

• Банкір і фінансовий агент уряду

• Грошово-кредитне регулювання економіки

41.Факторинг: сутність, роль в економіці і перспективи розвитку.

Факторинг — поширена міжнародна посередницька послуга комерційних банків. Суть факторингу полягає у купівлі банком або спеціалізованою факторинговою компанією грошових вимог постачальника до покупця та їх інкасація за визначену винагороду. Факторинг дає змогу постачальникові мінімізувати ризики, пов'язані із відстроченням оплати придбання товару або послуги, зменшує необхідність у відволіканні значних адміністративних ресурсів для отримання оплати від покупця за поставлені товар або послугу та дає змогу постачальнику отримати кошти за свою дебіторську заборгованість.

Перспективи: перешкоди для поширення факторингу в нашій країні. Насамперед, це неврегульованість законодавчої та нормативної бази; в Україні відсутній єдиний законодавчий акт, який би регулював факторингову діяльність. Запровадження факторингу утруднюється також і прийнятою практикою ведення торгово-збутових операцій, яка передбачає, як вже згадувалося, передплату та майже повну відсутність комерційного кредиту. Важливу роль відіграє й обізнаність менеджерів, економістів та керівників з факторингом як економічним інструментом. Саме сучасна підготовка спеціалістів та фахівців українських підприємств повинна розкрити їм ефективні методи управління підприємством, які є загальноприйнятими в міжнародній практиці, серед яких і факторинг., відсутність економічного аналізу розрахунку, дієвого контролю за якістю обслуговування та практичного досвіду ведення факторингових операцій.

42. Суть, основи формування і види валютного курсу.

 Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн або в міжнародних розрахункових одиницях .

Визначення валютного курсу наз.котеруванням.

На сьогодні немає у світі єдиної методики визначення валютного курсу. Він визначається на основі паритету купівельної спроможності,а також залежно від попиту і пропозиції валюти.

Розрізняють три види валютних курсів:

            офіційний (фіксований) курс валюти - це встановлені урядом постійні фіксовані пропорції (співвідношення) обміну національної валюти на іноземні і навпаки - на основі взаємного паритету;

            ринковий (гнучкий) валютний курс, що формується і вільно змінюється на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

            змішаний (плаваючий) курс валюти є контрольованим курсом, різновидом ринкового курсу, який допускає використання механізму валютного регулювання. Застосовується щодо експорту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу тощо.