1. Назвіть і обґрунтуйте основні концепції походження грошей
1) Еволюційна- ця концепція стверджує, що гроші з'явилися незалежно від волі людини у результаті тривалого розвитку обміну. Гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва й обігу. Така концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей.
Об'єктивний характер появи грошей засвідчив тривалий процес розвитку грошей від простих товарів (худоба, сіль тощо) до найпростіших сигналів у комп'ютерних системах.
2) Раціоналістична- гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу.
Іншими словами, гроші за цією концепцією виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як певного засобу, що забезпечує рух товарів і є неодмінним елементом раціональної організації товарообміну. Усвідомлення такої необхідності і приводить, на думку таких учених, до появи перших форм грошей.
2. Вкажіть причини виникнення, наслідки сучасної інфляції та методи її подолання
Інфляція (лат. inflatio — роздувати) — процес знецінювання грошей у результаті перевищення кількістю перебуваючих в обігу грошових знаків загальної суми цін товарів та послуг, внаслідок недотримання законів грошового обігу.
За визначення чинників інфляції розрізняють монетарні та неліонетарні пояснення інфляції, що можуть перетинатися в економічній реальності
Незважаючи на те, що інфляцію в різних країнах вчені розуміють по-різному, її слід розглядати як наслідок внутрішніх і зовнішніх причин.
Зовнішні причини такі:
– зростання цін на світових ринках;
– скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі;
– від'ємне значення зовнішньоторговельного балансу;
– посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжується загостренням конкуренції на світових ринках капіталів.
Внутрішні причини такі:
– деформація економіки;
– монополія держави на грошову емісію;
– монопольне становище великих виробників та їх диктат цін на ринках;
– монополія профспілок на ринку праці та можливість їх впливу на рівень оплати праці;
– непомірно високі податки або процентні ставки за кредит;
– порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією
Головними соціально-економічними наслідками інфляції є такі
Першими жертвами інфляції стають споживачі, які страждають від неминучого падіння рівня життя.
Інфляція перерозподіляє прибуток, зменшуючи його в одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи в інших груп населення.
Інфляція також погіршує становище землевласників, що отримують фіксовану ренту. Меншою мірою жертвами інфляції стають "білі комірці", частина службовців державного сектору, прибуток яких визначається фіксованою тарифною сіткою, а також ті, що живуть на фіксований прибуток за соціальним забезпеченням та інші трансфертні прибутки сім'ї.
Також від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті, хто працюють у нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки сильних профспілок, намагаються опинитися в такій ситуації, коли зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку.
Виграш від інфляції можуть отримати керівники фірм, інші одержувачі прибутку.
Антиінфляційна політика є важливим компонентом усього комплексу методів державного регулювання економіки країн ринкового господарства. Важливу роль у ній відіграє регулювання державних витрат і надходжень у державний бюджет. Так, якщо інфляція починає розвиватися високими темпами або має місце значний інфляційний розрив, то держава вдається до заходів, спрямованих на зменшення розмірів реальних доходів, чим досягається обмеження споживання, а отже, й попиту. Зменшення розмірів доходів здійснюється завдяки додатковому оподаткуванню. Через це скорочується попит не лише на предмети споживання, а й на широке коло товарів виробничого призначення, адже підприємці, щоб не допустити різкого зниження цін, скорочують виробництво, що призводить до зменшення попиту на сировину, паливо, матеріали. В результаті підприємці згортають свою інвестиційну діяльність, зменшується зайнятість населення.