15. Ефективність суспільного виробництва, її економічні та соціальні показники

Ефективність виробництва — категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Економічна ефективність — це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукції.

Трудомісткість — показник відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Фондовіддача — характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів.

Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів.

Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

Капіталомісткість — частка основного фізичного капіталу в загальній вартості створеного продукту.

Соціальна ефективність – ступінь відповідності результатів вир-ва соціальним потребам суспільства: обсяг ВНП/ВВП/НД на одну особу, частка споживання в НД, рівень життя населення, ІЛР.

Рівень життя — це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни в конкретно-історичний період. Він визначається рівнем фактичного споживання матеріальних і духовних благ та послуг на душу населення, на одну сім'ю, а також його відповідністю національному соціальному стандарту — прожитковому мінімуму.

ІЛР – інтегрована оцінка р-ня цивілізованості країни, що ґрунтується на таких складових: частка реального ВВП на душу нас-я, середня тривалість життя, р-нь грамотності, середня тривалість освіти.

Індес якості життя – характ.р-нь освіти, мед.обслуг., тривалість життя, ступінь зайнятості нас-я, його платоспроможність, доступ до культурних цінностей, участь у політичному житті тощо.

16. Теоретичні концепції виникнення га природи грошей.

Раціоналістична (до кінця XVIII ст.). Пояснює виникнення грошей як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента (грошей) для здійснення обміну товарів.

Еволюційна (Сміт, Рікардо; Маркс). Стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну.

Металева (Ман, Стаффорд, Норе) — визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Стверджували, що золото й срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.

Номіналістична (Берклі, Дж. Стюарт) вважали гроші суто умовними номінальними знаками, вартість яких не залежить від матеріального змісту, а визначається лише найменуванням.

Кількісна (Локк, Юм, Монтеск'є — стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

17. Функції грошей та їх еволюція.

Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Міра вартості - здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін. Засіб обігу — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Засіб платежу - обслуговування грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті". Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо. Паперові та кредитні гроші набувають якісно нової функціональної форми — стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і колективні міжнародні грошові одиниці (євро).