53. Поняття та фактори економічного зростання.
Економічне зростання визначається з двох позицій:
1) як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу (НД) за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах;
2) як реальний приріст ВВП (ВНП чи НД) на одну особу.
Умовно всі чинники економічного зростання поділяють на три групи:
1) чинники попиту, які забезпечують зростання сукупних витрат, що сприяє збільшенню обсягів виробництва і доходу;
2) чинники пропозиції, що є визначальними в більшості моделей і мають складну структуру, яка включає: природні ресурси у їх якісному та кількісному вираженні; обсяг і якість капіталу; чисельність і якість трудових ресурсів; технологічний рівень; інституційні чинники; інформаційне забезпечення; організаційні чинники тощо;
3) чинники розподілу, які стосуються як розподілу ресурсів, що суттєво впливає на чинники пропозиції, так і розподілу національного продукту та доходу, що впливає на сукупний попит.
Для вимірювання економічного зростання використовують показники:
1) абсолютного приросту реального обсягу виробництва, який визначається за формулою:
темпу приросту, який визначається за формулою:
54. Типи та моделі економічного зростання.
Розрізняють три типи економічного зростання:
— екстенсивний, який здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів;
— інтенсивний, який здійснюється шляхом ефективнішого, продуктивнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва;
— змішаний, який поєднує інтенсивні й екстенсивні типи.
Концепція нульового економічного зростання. Концепція сталого економічного розвитку (якомога повніше задоволення потреб сьогодення; при цьому нічого не загрожує задоволенню потреб майбутніх поколінь). Концепція ноосферного розвитку.( Еколого-економічна гармонія є запорукою суспільного прогресу). Концепція інноваційного економічного зростання (Інноваційне зростання — це зростання, що ґрунтується на підприємницькій ініціативі в галузі ринкової, науково-технічної й організаційно-економічної діяльності).
Модель економічного зростання на основі кривої виробничих можливостей. Крива виробничих можливостей показує комбінації випуску продукції різних видів за наявної кількості природних, трудових, інвестиційних ресурсів і певного технологічного рівня виробництва. Зміщення кривої виробничих можливостей праворуч і вгору означає економічне зростання. Це зміщення відбувається в результаті збільшення обсягів пропозиції ресурсів і технічного прогресу.
Виробнича функція й економічне зростання. Створений національною економікою продукт є результатом використання економічних ресурсів: землі, праці, капіталу. Зв'язок між обсягом використаних ресурсів й обсягом вироблених із них продуктів описує виробнича функція Y = f (L, K, A), L - ресурс праці; K - ресурс капіталу; A - ресурс землі. Формула описує екстенсивне економічне зростання, оскільки вона відображає тільки кількісні характеристики застосованих у виробництві ресурсів. Для того, щоб відобразити інтенсивне економічне зростання, необхідно знати величину граничного продукту кожного ресурсу.
Ці показники виражають внесок кожної додаткової одиниці ресурсу в річний обсяг національного виробництва. Тоді виробнича функція матиме вигляд:
