4. Виробничий етап – специфічний процес роботи редактора телебачення

Остаточно відредагований літературний сценарій надходить до режисера. Починається виробничий етап, коли у підготовці передачі беруть участь багато служб. Однак функції телевізійного редактора на цьому не закінчуються. Редакторський етап змінюється постановочним редагуванням, тобто періодом спільної роботи редактора і режисера над екранним втіленням сценарного задуму. Сюди входять відбір виконавців, пошуки образотворчого матеріалу, проведення синхронних зйомок.

Хоча редактор, передавши кермо влади режисерові, не виступає на цьому етапі основною фігурою, редакторська робота не менш корисна і тут. Якщо передача являє собою «прямий» виступ або бесіду, інтерв’ю, прес-конференцію, то участь редактора на цьому етапі просто необхідна. У цих жанрах слово є основним компонентом, а робота над словом – область редакторської діяльності. Ось чому колективна творчість в «прямих» передачах має таку особливість: контролювати творчий процес в одних випадках може режисер, в інших – редактор. Щоб показати на екрані реальне життя, а не інсценізацію режисер-документаліст повинен знати межі та можливості жанрів телепублицистики. З іншого боку, телевізійний редактор, що має справу з екранним твором, повинен бути знайомий з основами телевізійної режисури. Таким чином, можна говорити про намічену тенденцію до злиття в одній особі функцій режисера і редактора. Існують випадки, коли редактор-журналіст виступає в ролі режисера і, навпаки, режисер знімає документальний фільм за власним сценарієм. Подібний досвід виправдовує себе при використанні репортажних методів зйомки (наприклад, синхронне інтерв’ю, коментар) або тоді, коли журналіст повною мірою володіє режисерською майстерністю. В інших же випадках підміна режисерської праці редакторською може призвести до зниження художнього рівня передачі. Тому, говорячи про роль редактора на постановочному етапі, ми маємо на увазі творчий союз режисера і редактора в ім’я досягнення єдиної мети.

Взявши літературний сценарій за основу, режисер повинен знайти такі зображально-виражальні засоби, які б посилили пластичність образів, матеріалізованих у слові. Це вимагає професійних знань і досвіду, інакше замість справді екранного втілення ідеї літературного сценарію вийдуть його буквальна, поверхнева ілюстрація. Практика, коли редактор розписує сценарій на лівий (зоровий) і правий (текстовий) ряди, обмежує творчі можливості режисера, перетворюючи його в простого виконавця волі редактора і автора. Найбільш вдалим слід вважати творчу співдружність редактора і режисера, що виникає на ранніх стадіях підготовки передачі.

У практиці набули поширення постійні творчі групи (редактор-режисер), і зазвичай результати їх роботи набагато вище, ніж у груп, створених за принципом випадкового підбору. Це пояснюється тим, що в питаннях колективної творчості (а телевізійна передача – плід такої творчості) дуже важлива єдність думок і поглядів учасників. Воно зміцнює творчий союз і допомагає підвищенню професійного рівня передачі.

Режисерський сценарій – постановочний план літературного сценарію. Однак це не механічна розкадровка літературного матеріалу, а режисерське трактування його. Екран здатний відтворювати життя у великих масштабах і в той же час зосереджувати увагу глядачів на найтонших відтінках поведінки людей, переживаннях, показувати їх характери в розвитку з великою повнотою і точністю, відтворювати реальне середовище, в якій вони діють. Це досягається тоді, коли режисер бере участь (разом з редактором і автором) у виборі учасників передачі, визначенні необхідних ситуацій для розкриття характерів героїв і т. д. Все це дозволяє режисерові точно монтувати «живий матеріал» згідно продуманим і збудованим епізодам. Така співдружність благотворно позначається на передачі, сприяє всебічному розкриттю її задуму.

Отже, на постановочному етапі завдання редактора полягає в тому, щоб спільно з режисером домогтися найбільшої ефективності передачі, творчо реалізуючи всі можливості телевізійного відтворення дійсності.

Наступний етап у роботі телевізійного редактора над передачею – екранне редагування, тобто загальна оцінка передачі на трактовій репетиції і в період запису з метою удосконалення всіх її компонентів (зорового матеріалу, тексту, музичного та шумового оформлення), над якими працюють диктор, музичний оформлювач, звукорежисер, оператори, художник та інші фахівці.

На тракті і записі передача вперше постає в готовому вигляді, тому найбільш чітко видно всі її недоліки. На цьому етапі редактор разом з автором і режисером повинен домогтися повної єдності всіх її складових. Нерідко передачі отримують вихід на тракт незадовго до ефіру, що скорочує час, необхідний для доопрацювання матеріалу. Тому редактор повинен дуже точно і чітко виконувати свої обов’язки на всіх попередніх етапах.

У роботі телевізійного редактора може бути ще один етап, хоча він не є обов’язковим для всіх передач. Це ефірне редагування. Необхідність у такому редагуванні виникає зазвичай при прямих репортажах та інших «живих» передачах, коли можливі різного роду несподіванки, не передбачені сценарієм чи сценарним планом. Іноді в ході передачі потрібно скоротити дикторський текст або текст ведучого, терміново внести в текст зміни і т. д. Звичайно, не можна перелічити всі випадки ефірного редагування. Як би там не було, але цей етап роботи редактора не може бути виключеним з практики.