Жанри публіцистики

Бесіда. Телевізійна бесіда будується в розрахунку на невидимого співрозмовника (глядача), що неминуче призводить до діалогизації мови. Телебачення надає можливість знайомства з новими людьми, які вміють невимушено, вільно говорити, за образним висловом В. Саппак, «мислити перед об’єктивом». Це визначає інтерес, по-перше, до самого виступаючого, і, по-друге, до проблеми, яку він обговорює. Ось чому багато телевізійних журналістів нерідко вдаються до цього жанру для обговорення важливих суспільних проблем, в яких глядач може взяти участь. Якщо ж автор і редактор не враховують особливості жанру телевізійної бесіди, то вона може перетворитися на лекцію. Підносити складний матеріал в такій формі на телебаченні небажано. Справа в тому, що сприйняття з екрану передачі відбувається в обстановці, що не передбачає попередню психологічну підготовку аудиторії на сприйняття тієї чи іншої теми. Тому, готуючи бесіду, редактор повинен нагадати автору про вимоги, які висувають до цього жанру на телебаченні: актуальність обраної теми, оригінальність і цікавість сюжету, інтонаційна орієнтованість на глядача, популярність і доступність викладу.

При підготовці бесіди за «круглим столом» редактору доводиться вирішувати іншу задачу. Тут учасники отримують можливість розглянути проблему з різних точок зору, з різних позицій. В рамках цього жанру крім діалогу можлива дискусія. У такій передачі редактору важливо домогтися єдності всіх компонентів і в той же час дати можливість всім учасникам висловити свою думку з обговорюваного питання.

При підготовці публіцистичного інтерв’ю редактор працює з інтерв’юером, в завдання якого входить познайомити глядачів з героєм і його ставленням до дійсності, допомогти йому розкритися. Важливість і складність жанру інтерв’ю вимагають від редактора великої попередньої роботи. Так, в залежності від мети інтерв’ю редактору (спільно з автором) належить вирішити, чи може людина, у якої береться інтерв’ю, бути виразником громадської думки; наскільки компетентне буде інтерв’ю, щоб від нього можна було отримати нові відомості з обговорюваної проблеми; чи цікава людина, з якою повинні познайомитися телеглядачі, як особистість. Спостереження і вивчення майбутнього співрозмовника дають можливість серйозно підготуватися до передачі, визначити і сформулювати точні питання, миттєво перебудовуватися в залежності від відповідей опитуваного.

Викликати людину на відвертість, до того ж у присутності мільйонної аудиторії глядачів, завдання далеко не просте. Тому методичні поради редактора з підготовки інтерв’ю та його проведенню можуть принести практичну допомогу.

Головна вимога, обов’язкова для всіх видів інтерв’ю, це серйозне вивчення проблеми, яка винесена на обговорення. Ступінь і якість підготовленості інтерв’юера редактор визначає за сценарним планом, представленим йому автором. Якщо сценарний план показує, що коло питань або їх постановка не створюють основи для розкриття проблеми або отримана від «героя» інформація не містить максимально широких, необхідних відомостей, редактор приймає рішення про його доопрацювання.

В офіційній інформації ступінь впливу на слухача знаходиться в прямій залежності від новизни і важливості повідомлюваних подій, фактів та професійного їх прочитання в ефірі. Однак на наступному етапі для забезпечення ефективності інформації потрібні інші форми її подачі; тут не обійтися без конкретного і ґрунтовного аналізу, оцінки подій, що відбуваються. Глядач чекає коментаря компетентної, авторитетної особистості, спеціаліста або журналіста з його професійним підходом до висвітлення того, що відбувається.

Коментар – це оперативне висловлення безпосередньої реакції на події та явища. Завдання коментатора – розкрити нові факти в їх взаємозв’язку з іншими, відомими глядачам явищами і фактами. Відповідно до потреб дня і метою програми редактор зупиняє свій вибір на події або факті, які необхідно прокоментувати. Разом з автором редактор відбирає головне і суттєве в події, обговорює загальний тон коментаря, допоміжний матеріал, який зазвичай широко залучає коментатор, що дозволяє йому вийти за рамки простого інформування про події політичного, наукового або культурногор життя, викласти свою концепцію. Особливого обговорення з редактором вимагає аргументація, якою користує автор: факти, цитати, документи, записи. Все це допомагає створити певну думку у глядачів про коментовану подію.

Виступ оглядача також передбачає аналіз. Тільки об’єктом огляду є вже не поодинокий факт, а процеси розвитку суспільно значущих подій і явищ. Оглядач групує різні факти згідно зі своїм задумом, своїм поглядом на них. Він розглядає, зіставляє їх таким чином, щоб виявити існуючі причинні зв’язки між фактами, які дозволяють простежити загальний, закономірний характер процесу їх розвитку.

Різноманіття проявів дійсності, надзвичайно швидкий розвиток усіх галузей знання вимагають від журналістів високого рівня компетентності, всебічної професійної підготовки з тих питань, з яких вони виступають. Використовуючи телевізійні засоби, коментатори й оглядачі повинні роз’яснювати зміст явищ сучасності. Одним з найпопулярніших і дієвих жанрів, що відбивають специфіку телебачення, є репортаж. Прийнято розрізняти подієвий репортаж, тобто пов’язаний з подією, яка не залежить від волі репортера, і проблемний (організований).

У проблемному репортажі роль автора набуває особливої значущості. Подією в ньому, як правило, стає прихід репортера на об’єкт і дослідження ним проблеми, пов’язаної з цим об’єктом, що привертає увагу громадськості. У проблемному репортажі найбільш яскраво проявляється ідейна змістовність телевізійної інформації, а репортер виконує роль безпосереднього організатора життєвого матеріалу. Уподібнюючись соціологу, він досліджує дійсність переважно через висловлювання і дії самих учасників події. У роботі з репортером редактор визначає, наскільки обрана проблема є своєчасною і суспільно значимою, а також який ступінь підготовленості репортера до публічного виступу з цієї теми. У своїх оцінках і зауваженнях редактор виходить з того, що документальність репортажу не виключає його емоційного (і естетичного) впливу, що допомагає привернути громадську думку до розглянутої проблеми. Редагуючи запис подієвого репортажу, не можна забувати, що суб’єктивна оцінка репортера впливає на сприйняття глядачів. Важливо, щоб редактор допоміг репортерові підготуватися до очікуваної події, бо успіх подієвого репортажу залежить від того, наскільки яскраво, захоплююче, зі знанням справи репортер буде вести розповідь.