1. Теорія держави і права, її об`єкт, предмет, ознаки та місце в системі юриспруденції

ТДП – це система наукових знань про об’єктивні властивості держави і права (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ.

Об’єкт ТДП – правова реальність, право, його явища й процеси, держава у зв’язку з правом і зумовленості ним як абстрактні творіння суспільного життя, що не пов’язані з конкретною історичною епохою і пізнаються через узагальнені про них уявлення.

Предмет – об’єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірності виникнення розвитку і функціонування державних і правових явищ.

Ознаки:

Вивчає державу і право (або: державну і правову системи) у теоретико-узагальненому вигляді.

Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Ґрунтується на єдності та діалектичному взаємозв’язку держави і права.

Забепечує зв’язок юриспруденції з іншими суспільними науками

Виробляє вихідні типові юридичні поняття і категорії.

Дає прогнози і рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави.

Місце ТДП як відносно самостійної науки (відноситься до теоретично-історичного циклу наук) і навчальної дисципліни у системі юриспруденції визначається тим, що вона є:

• загальнотеоретичною та евристичною основою для усіх юридичних наук (поєднує і використовує дані висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень)

• інтегруючою (об’єднує знання, отримані галузевими та спеціальними юридичними науками)

• визначає рівень розвитку юриспруденції загалом, тобто і як науки, і як практики;

• методологічною (виробляє загальні методи і принципи пізнання, поняття і категорії, на які спираються інші юридичні науки)

• системоутворюючою (сприяє оформленню нових наукових і навчальних дисциплін у галузі теоретичної юриспруденції)

• формує загальні для усієї юридичної науки цілі та завдання, задає вектори розвитку галузевих та спеціально-юридичних наук;

• є вступною навчальною дисципліною (вводить суб’єкта навчання у світ юриспруденції, закладає юридичні підвалини для подальшого оволодіння юридичними науками і практикою)

• ТДП виступає певним трансформатором між юридичним та неюридичним гуманітарним знанням, забезпечує органічне сплетіння юридичного знання в загальну систему знання про суспільство та людину та цілісність уявлень про праводержавні явища

2. Основні теорії походження держави та їх характеристика Патріархальна (Аристотель, Р. Філмер, Н.К. Михайловський, М.Н. Покровський). Відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім’ї, внаслідок її розростання: сім’я – сукупність сімей (селище) – сукупність селищ (держава). Аристотель назвав людину політичною твариною, яка вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утворення сімей. Розвиток цих сімей у результаті розмноження призводить до створення селищ, їх об’єднання утворюють державу.

Отже, держава з’являється як результат сімейних взаємовідносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патріарха) у сім’ї, яка є «батьківською» за характером.

Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви – над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Ця теорія пронизана ідеєю вічної держави, її непорушності.

У сучасній теологічній теорії важко знайти елементи, прийнятні для сучасного світського трактування походження держави. Її раціональним зерном можна вважати ідею про укріплення порядку як загального блага в державі, але такий порядок, відповідно до цієї теорії, створюється за допомогою божественної сили, що виключає активність людини.

Договірна (природно-правова) теорія (Г. Гроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Я.Козельський, М.Радищев, І.Кант). Дана теорія ґрунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору)як акта розумної волі людей. Об’єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.

Держава розглядається як продукт людської діяльності і прагнення людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину своїх природжених прав, щоб потім одержати їх з його рук, або домовляються про збереження своїх природних прав. Передбачається збереження прав і свобод людини в рамках держави.

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. Г.Спенсер у 19 ст. розвив цю думку , заявивши, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. За цією теорією, держава, як і живий організм, спочатку виникає якнайпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння.

Людина є спочатку створінням природи, потім – членом суспільства, а потім – громадянином держави. Позитивним можна назвати обґрунтування диференціації (розподілу на класи) та інтеграції суспільного життя (об’єднання людей у державу).

Теорія насильства (Є.Дюринг, Л.Гумплович, К.Каутський)

1) теорія зовнішнього насильства (Гумплович, Каутський): виникнення держави – результат воєн, насильницького підпорядкування одного племені іншому; виникення державно правових інститутів – результат голого насильства (державні органи і закони створюються для придушення та контролю поневолених народів); насильство – підстава для виникнення приватної власності; панування племені → панування класу; держава – захист слабших (поневолених племен) від сильніших;

2) теорія внутрішнього насильства (Дюрінг) - виникнення державності, власності і класів в результаті насильства однієї частини суспільства над іншою (йдеться про насильнитство/панування більшості над меншістю

Матеріалістична (класова) теорія (К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін). має декілька різновидів. Найбільш поширений з них – класово-матеріалістична (марксистська) (Маркс, Енгельс, Ленін). Витоки держави знаходяться у первісному суспільстві, в його поділі на класи з протилежними інтересами через економічні чинники. Енгельс: «Держава – сила, потрібна для стримування зіткенння класів із суперечливими економічними інтересами та утримання їх у межах «порядку». Маркс: «держава – орган панування, орган гноблення одного класу іншим. Ленін: «Держава – машина для підтримки панування одного класу над іншим». Тут держава забезпечує переважні інтереси економічно панівного класу, використовуючи спеціальні засоби підпорядкуваня і управління. Передбачається неминуче зникнення держави разом з відмиранням класів і становленням суспільства комуністичного самоврядування.

Ґрунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами.

Олігархічна теорія – виникнення держави пов’язується з поділом праці і виділенням управління як специфічного виду діяльності, яким займалась елітарна група, виокремлена із суспільства. Три види: військовий (правляча військова еліта в результаті походів і полювання), аристократичний (еліта на основі родового походження), плутократичний (на підставі майнової переваги)

Космічна теорія – держава і право завезені інопланетнии цивіліаціями

Расова теорія (Габіно, Ніцше) – людські раси не є рівними та можуть бути розділеними на вищі та нижчі. Держава необхіда для панування вищих рас над нижчими

Психологічна теорія (Цицерон, Коркунок) – держава – безпосереднє надбаннє держави. Виникнення держави – потреба психологіного єднання людей, результат формування колективної свідомості.