3. Тактика медичного працівника в психіатричній лікарні.

Сучасна психіатрична лікарня мало чим відрізняється від сома­тичних лікарень. Великий вплив на стан психічно хворих має осо­бистість медпрацівника. Благоприємний вплив на хворих справляє добре, уважне відношення до них медперсоналу, особливо медсестер, вміння не тільки вислуховувати різноманітні заяви і висловлювання хворих, але й постаратись відгукнутись на них. Якщо сестра не може відпо­вісти на запитання хворого, вона повинна послатися на свою некомпетентність. В обов'язки сестри входить уважне спостереження за особливостями поведінки і мовою хворих та прагнення зрозуміти їх. Про свої спостереження вона повинна розповісти лікареві. Поведінка та реакція сестри повинні здійснювати на хворого заспокійливу дію.

Особливого розгляду заслуговує можливий страх перед психічно хворими. Нерідко у молодих працівників виникає страх перед фізичною силою окремих хворих, спалахами їх гніву, імпульсивними діями. Хворі гостро відчувають емоційний стан медперсоналу і нерідко навмисне стараються навіяти медперсоналу і оточуючим хворим страх своїми висловлюваннями та поведінкою. Використання широкого арсеналу різноманітних нейролептиків та інших медикаментозних засобів дозволяє доволі легко усунути агресивність і напруженість хворих. Крім того, благоприємну дію виявляє на таких хворих добре та уваж­не відношення. Важко обслуговувати хворих, які постійно прагнуть втекти. Зазвичай втечу здійснюють хворі з асоціальною поведінкою, кримінальними епізодами в анамнезі і паранояльними ідеями. Про їх наміри іноді можна дізнатися від інших хворих, яких вони пробують заманити в якості співучасників по відшукуванню підручних засо­бів для відкриття дверей, підготовці одягу та ін.

Великого терпіння, винахідливості і, можна сказати, мистецтва потребує робота по встановленню контакту з малодоступними аутичними хворими. Іноді обережна, застережна тактика при виконанні процедур, лагідне слово, добра посмішка розбивають холодний льодок недоступ­ності і відновлюється тонка нитка контакту. Необхідна велика лю­бов до своєї професії і особиста професійна майстерність, щоб ця нитка не обірвалася в подальшому. Медична сестра, яка володіє мис­тецтвом встановлювати контакт з хворими, виявляє велику допомогу лікареві та хворому в успішному лікуванні захворювання.

3. Тактика медичного працівника в умовах амбулаторного прийому.

Спілкування медпрацівника з хворими в поліклінічних умовах має свою специфіку. Протягом робочого дня приходиться вступати в спілкування з великою кількістю хворих, частина яких звертається до лікаря вперше. На характер відносин між медпрацівником і хворим має вплив як специфіка захворювання, так і індивідуальні особливості пацієнтів.

Праця дільничних поєднана з великими складностями, які потребують великої відповідальності. Складання чіткого графіку прийому хворих з врахуванням відвідувань, контроль за дотриманням часу прийому, підбір історій хвороби, вияснення причини прийому та ін.

Дільничний лікар не тільки бачить хворого під час прийому, але й відвідує його вдома, слідкує за динамікою його хвороби, побутови­ми умовами та сімейними відносинами, що надзвичайно важливо для успішного лікування хворого.

Працівник поліклініки повинен швидко орієнтуватися в обставинах, які складаються по ходу прийому і спокійно, по-діловому вирішити питання, які виникають. В тих випадках, коли хворий не все зрозумів із призначення необхідно уважно вислухати його і терпеливо роз’яснити, що слід робити.