
- •1. Підходи до визначення поняття «демократія»
- •2. Етимологічний зміст та змістовне наповнення поняття «демократія»
- •3. Джерела виникнення сучасних демократій
- •4. Історична концептуалізація сутності демократії
- •5. Ціннісний і процедурний підходи до визначення сутності демократії
- •6. Функції і значення демократії у сучасному світі
- •7. Демократизація як суспільний процесс
- •13. Глобальні суперечності демократії.
- •14. Парадокси – виклики демократії.
- •15. Сучасні світові тенденції і перспективи розвитку демократії
- •16. Демократизація та демократичний транзит
- •17. Хвилі демократизації
- •18. Сучасні теорії демократії
- •19. Теорії ліберальної демократії.
- •20. Теорії колективістської ( ідентитарної) демократії
- •21. Теорія «плюралістичної демократії»
- •22. Елітарна демократія.
- •23. Теорія партисипаторної демократії
- •24. Плебісцитарна теорія демократії
- •25. Делегативна теорія демократії
- •26. Політична участь і демократія : зарубіжний досвід та українські реалії
- •27. Теорія поліархії
- •28. Неопатримоналізм та демократія
- •29. Транспарентність у демократичному суспільстві
- •30. Політичний розвиток сучасних перехідних суспільств
- •31. Демократичні детермінанти трансформації українського суспільства
- •32. Перспективи та загрози розвитку демократії у глобальному світі.
- •33. Транзитологія : перспективна галузь знань чи тимчасова теорія, що поступово втрачає актуальність?
- •34. Ціннісно – культурні виміри демократії : чи сумісна політика та мораль у сучасному світі?
- •35. Демократія - універсальна політична організація суспільства чи множинна поліваріативних моделей?
- •36. Демократизація «згори» чи демократизація «знизу» : вибір оптимальної моделі для України.
- •37. Проблема «напівдемократій» у сучасному світі.
- •38. Недовіра до демократії : загроза або виклик сучасному політичному життю суспільства?
- •39. Кросрегіональне вимірювання сучасних демократій.
- •40. Структурні фази демократичної трансформації суспільства.
- •41. Типологія демократичних переходів.
- •42. Передумови демократії.
- •43. Сприятливі чинники демократії.
- •44. Форми демократії.
- •45. Основні цінності сучасної демократії.
- •46. Громадянство і громадянськість у демократичному суспільстві.
- •47. Поняття, чинники та соціально-політичні наслідки глобалізації.
- •48. Глобалізація: головні тенденції розвитку у ххі ст.
- •49. Демократична традиція в історії України.
- •50. Особливості розвитку демократичної традиції українського народу в період «радянської демократії».
- •Проблеми розвитку демократії в сучасній Україні.
- •Конституція та її значення для демократичного розвитку.
- •Конституція незалежної України: політологічний аналіз.
- •Сучасне розуміння прав людини.
- •Основні права й відповідальність громадянина.
- •Методи й механізми захисту прав і свобод людини.
- •Регіональний вимір демократії.
- •Система захисту прав і свобод людини в Україні.
- •Поняття та основні концепції місцевого самоврядування.
- •Місцева демократія та її форми.
- •61. Суспільний статус місцевого самоврядування в Україні
- •62. Політична модернізація та демократизація: узгодження суспільно-політичних процесів
- •63. Роль інноваційного розвитку суспільства в процесі демократизації
- •64. Роль політичних партій у розвитку демократії
- •65. Вибори як інститут демократії. Типи виборчих систем
- •66. Громадянська залученість. Форми політичної участі
- •68. Вплив змі на політичні орієнтації громадян
- •69. Поняття, структура і функції громадянського суспільства
- •70. Діалог держави та громадянського суспільства у процесі демократизації.
- •71. Розвиток громадянського суспільства в Україні.
- •72. Інститути громадянського суспільства.
- •73. Громадянська культура як чинник демократичного розвитку.
- •74. Політична підтримка демократії в України.
- •75. Політика соціального партнерства і демократія.
- •76. Ринкова економіка і демократія.
- •77. Демократія та соціальна політика. Субєкти та функції соціальної політики.
- •78. Моделі сучасної демократії і формування соціальної політики.
- •79. Національна держава і демократія.
- •80. Становлення української нації та її вплив на процеси демократизації.
- •81 Національне самовизначення, національна самосвідомість, національна ідентичність : політологічний аналіз.
- •Демократична консолідація : сутність та проблеми становлення.
- •Роль опозиції у процесі демократичних транзитів.
- •Ібералізація та демократизація: погодження понять.
- •Політичні конфлікти і демократія.
- •Сутність політичної конкуренції у демократичному суспільстві.
65. Вибори як інститут демократії. Типи виборчих систем
Вибори – це процедура обрання або висунення певних осіб способом відкритого чи закритого голосування, найбільш поширений механізм створення органів та інститутів влади, шляхом В. формуються різні органи публічної влади, такі як парламент, посади глав держав.
Функції В.:
інструмент реалізації народного суверенітету, легітимації влади певного представницького органу у межах законодавчої компетенції
забезп-ня наступності, стабільності, поступовості існування влади
1 з найважл. способів формування і вираження сусп.. думки
Виборча система — сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними. Існують такі види виборчих систем:
Мажоритарна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі. Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості(теоретично: 50% + один голос), відносної більшості. Мажоритарна виборча система відносної більшості працює на великі партії, дає двопартійну систему і протидіє появі третьої партії або відсторонює її. В цілому мажоритарну систему нині використовують у 76 країнах світу. Вона добре функціонує там, де партійна структура вже склалася, але має й суттєві вади, позаяк може дати викривлене співвідношення сил у суспільстві на час виборів.
Пропорційна виборча система — такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.З жорсткими списками (Іспанія, Ізраїль, Португалія), преференційна система(Фінляндія, Більгія, Нідерланди), з напівжорсткими списками (Італія, Автрія, Швейцарія)
Змішана виборча система — такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем. Ця система здатна забезпечити конфігурацію політичних сил у парламенті відповідно до співвідношення сил у суспільстві на час виборів, реалізуючи переваги та певною мірою долаючи недоліки мажоритарної та пропорційної систем. За змішаної системи до однопалатного парламенту найчастіше одну половину обирають за пропорційною системою, іншу — за мажоритарною; до двопалатного законодавчого органу одну палату, здебільшого ту, яка складається з представників адміністративних територій, обирають за мажоритарною системою, другу — за пропорційною.
Панасаж- дає змогу виборцю з допомогою кумулятивного голосування обирати кандидатів в одному або декількох списках партій.
Куріальна система