1. Підходи до визначення поняття «демократія»

З давніх часів склалося два підходи до розуміння демократії: нормативний та описово-емпіричний (дескриптний). Перший передбачає конструювання ідеальної моделі демократії, обґрунтування її переваг порівняно з іншими формами правління, аналіз шляхів здійснення демократичного ідеалу. Поняття демократії як народовладдя є нормативним, оскільки передбачає побудову категорії демократії, виходячи з людських ідеалів, цінностей та побажань. Демократія при такому підході характеризується як ідеал, що будується на таких основоположних цінностях, як свобода, рівність, повага до людської гідності, солідарність тощо. Саме власному ціннісному змісту демократія завдячує своєю популярністю в сучасному світі. Сила такого уявлення про демократію полягає в привабливості тих цінностей, які містяться в ньому, здатності захопити багатьох людей практичними діями, спрямованими на здійснення демократичного ідеалу.

Описово-емпіричний підхід аналізує демократію в тому вигляді, в якому вона існує насправді. На такому підході ґрунтується, зокрема, теорія елітарної демократії.

Ці підходи взаємопов'язані, їхній взаємозв'язок випливає з первинного розуміння демократії як устрою держави, всієї політичної системи у формі народовладдя.

2. Етимологічний зміст та змістовне наповнення поняття «демократія»

Запозичення з грецької мови; грец. δῆμοςράτία етимологічно «народне управління» є складним словом, утвореним з основ іменника грец. δῆμος «народ» і χράτέω «правити, володіти; бути сильним», пов'язаного з χράτος «сила, влада».[1][2]

У новогрецькій грец. Δημοκρατία отримала нове значення і використовується на позначення республіки як форми державного правління.

Саме слово «δῆμοκρατία» сформувалося в наприкінці VII ст. до н. е. — на початку 4 століття до нашої ери на позначення політичної системи, яка тоді існувала у деяких грецьких містах-державах, зокрема у Мегарах та Афінах[3] («Необмежена свобода», Афінська демократія).

У сучасній політичній науці поняття «демократія» має кілька змістових значень, що у сукупності відрізняють її від первісного значення.

1) Демократія як форма суспільного устрою і керування, що заснована на ідеї рівноправності й ухвалення рішення за принципом більшості. Цей спосіб керування використовувався ще в примітивних громадах і може існувати скрізь, де є соціальна організація, відносини «панування-підпорядкування» і необхідні умови для керування.

2)Демократія як форма держави, що побудована відповідно до виборного принципу організації і діяльності всіх суб’єктів державної і політичної діяльності. У цьому змісті вона збігається з більш пізнім поняттям «республіка». Демократія розглядається як політичний режим, що за допомогою певних засобів і способів здійснює народовладдя, і який дозволяє різним соціальним групам брати участь в політичній діяльності.

3)Демократія як ідеал суспільного устрою і світогляду, заснованого на визнанні верховенства особистих прав і свобод. У цьому значенні демократія розглядається не тільки як сума духовних цінностей, але і як політичний рух, що зародився в Європі в період боротьби з абсолютизмом за скасування станових привілеїв. В даний час діапазон вимог цього політичного плину надзвичайно широкий. Узагальнюючи всі значення, можна зробити загальний висновок.