Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник ІМВ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.75 Mб
Скачать

1.3. Системні ресурси суспільства

До основних типів ресурсів у природі та суспільстві відносять:

Речовина - досить повно представлена таблицею Д. І. Менделєєва і рідко поповнюється. Речовина виступає як відображення сталості матерії в природі, як міра однорідності матерії.

Енергія - виступає як відображення мінливості матерії, переходів з одного виду в іншій, як міра необоротності матерії.

Інформація - виступає як відображення порядку, структурованості матерії, як міра порядку, самоорганізації матерії (і соціуму).

Людина - виступає як носій інтелекту вищого рівня і є в економічному, соціальному, гуманітарному вимірі найважливішим і унікальним ресурсом суспільства.

Організація (чи організованість) - виступає як міра упорядкованості ресурсів і визначається причинно-наслідковими зв'язками в матерії і соціумі.

Простір - міра довжини матерії (події), розподілу її у навколишньому середовищі.

Час - міра оборотності (необоротності) матерії, подій. Час нерозривний та зв’язаний зі змінами дійсності.

Усі типи ресурсів тісно пов'язані і переплетені між собою. Більш того, вони неможливі один без одного, актуалізація одного з них веде до актуалізації іншого.

1.4. Основні принципи та правила системного аналізу

Основні принципи системного аналізу:

Цілісність - дозволяє розглядати одночасно систему як єдине ціле і у той же час як підсистему для вищестоящих рівнів.

Структуризація - дозволяє аналізувати компоненти системи та зв'язок між ними в рамках конкретної організаційної структури.

Множинність - дозволяє використати багатогранність кібернетичних, економічних і математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому.

Основні правила системного аналізу:

ПРАВИЛО 1. Вимога розглядати сукупність елементів системи як єдине ціле, чи навіть, - заборона на розгляд системи як простого об'єднання елементів.

ПРАВИЛО 2. Визнання того, що властивості системи - це не тільки сума властивостей її елементів. Тим самим підтверджується можливість того, що система має такі властивості, які можуть бути і непритаманні її окремим елементам.

ПРАВИЛО 3. Кожна система має свій максимум ефективності, бо завжди існує функція цінності системи у вигляді залежності її ефективності від умов побудови і функціонування. Така функція обмежена, отже існує її мінімум і максимум.

ПРАВИЛО 4. Заборона розглядати систему у відриві від навколишнього середовища - як автономну, відокремлену. Це означає обов'язковість урахування зовнішніх зв'язків чи у більш загальному вигляді, вимога розглядати систему як частину (підсистему) якоїсь більш загальної системи.

ПРАВИЛО 5. Можливість (а іноді і необхідність) розподілу системи на частини, підсистеми. Якщо останні виявляються недостатньо простими для аналізу, процедура розподілу продовжується. Але в процесі такого розподілу не можна порушувати попередні принципи, розподіл виправданий - якщо вони дотримані.

Такі принципи та правила дозволяють формалізувати визначення терміну системи у вигляді багаторівневої конструкції яка складається з елементів, що взаємодіють для досягнення єдиної цілі функціонування (цільової функції).