- •Системні методи дослідження міжнародних відносин навчальний посібник
- •Передмова
- •Розділ і. Система та системність тема №1. Базові поняття системного аналізу
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи та правила системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем
- •1.7. Основні топологічні структури систем
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Цілі та задачі соціальних систем
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Прикладні параметри системи та її класифікація:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. В поведінці яких систем існує випадковість:
- •2. Яким структурам притаманні нерівноправні зв’язки:
- •3. Кількість підсистем в системі:
- •Основна література
- •Тема №2. Основні ознаки, Опис та моделювання систем
- •2.1. Еволюція, розвиток та функціонування системи
- •2.2. Функції і задачі керування системою
- •2.3. Моделювання систем
- •2.4. Морфологічний опис систем
- •2.5. Когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід опису систем
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Параметри системи та побудова моделі:
- •2. Відтворення когнітивних зв’язків в системі:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Якщо в когнітивній карті вершини пов'язані дугою
- •3. Асимптотична стійкість системи це
- •Основна література
- •Розділ іі. Стохастичні процеси в соціальних системах тема №3. ВипадковІсть та імовірність
- •3.1. Базові поняття випадкової величини в системі
- •3.2. Випадкова подія та її імовірність
- •3.3. Імовірність як відносна частота появи події
- •3.4. Дерево-граф результатів імовірності події
- •3.5. Розрахунок імовірності складної події, що представлена у вигляді комбінації елементарних подій
- •3.6. Основні числові характеристики випадкових величин
- •3.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •3.8. Шкала для оцінки показників системи (непараметрична статистика)
- •3.9. Поняття статистичної гіпотези
- •3.10. Метод перевірки узгодженості думок експертів
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Анкета:
- •2. Опитування:
- •3. Обробка результатів:
- •4. Висновки:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Яка з наведених величин дискретна:
- •Основна література
- •Тема №4. Аналіз зв’язків в системі
- •4.1. Функціональна та статистична залежність
- •4.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •4.3. Коефіцієнти Пірсона та Чупрова
- •4.4. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Коефіцієнт Пірсона та Чупрова
- •2. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Системі міжнародних відносин притаманні:
- •2. Для величин х та у обраховані коефіцієнти взаємної спряженості. Яке з наступних стверджень вірне?
- •Основна література
- •Тема №5. Кореляційний аналіз
- •5.1. Кореляція випадкових величин та коефіцієнт кореляції
- •5.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Обидві змінні виміряні за кількісними шкалами (коефіцієнт кореляції Пірсона):
- •2.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена):
- •3.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Кендала):
- •4. Одна із змінних вимірюється за номінальною, а інша - за кількісною шкалою:
- •5. Обидві змінні вимірюються за номінальною шкалою:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Які з наступних стверджень вірні:
- •Основна література
- •Тема №6. Регресійний та факторний аналіз
- •6.1. Метод лінійного регресійного аналізу
- •6.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •6.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Дискретні величини:
- •2.Неперервні величини:
- •2. Якщо редукційна матриця має вигляд:
- •Основна література
- •Розділ ііі. Організація інформації для керування системою тема №7. Функції інформаціЇ в системі
- •7.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •7.2. Базові поняття інформаційних рішень
- •7.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •7.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •7.5. Методи одержання та використання інформації
- •7.6. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •7.7. Інформаційне керування системою
- •7.10. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •7.11. Електронні таблиці в системному аналізі даних
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Яка з величин є нормованою
- •2. Індуктивний підхід при побудові (виборі, адаптації) інформаційної системи це:
- •3. Яке з висловлень є істиною:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Навчальна програма нормативної дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин модуль і. Система та системність
- •Робоча навчальна програма дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин
- •Навчально - тематичний план лекцій і лабораторних занять
- •Змістовий модуль і. Система та системність
- •Тема 1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •Тема 2. Опис та моделювання систем
- •Тема 4. Організація інформації для керування системою
- •Тема 5. Методи виміру та прогнозування стохастичних показників системи
- •Тема 6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •Тема 7. Аналіз взаємозалежності
- •Тема 8. Кореляційний аналіз
- •Контрольні запитання до змістового модуля і.
- •Додаток 1:
1.3. Системні ресурси суспільства
До основних типів ресурсів у природі та суспільстві відносять:
Речовина - досить повно представлена таблицею Д. І. Менделєєва і рідко поповнюється. Речовина виступає як відображення сталості матерії в природі, як міра однорідності матерії.
Енергія - виступає як відображення мінливості матерії, переходів з одного виду в іншій, як міра необоротності матерії.
Інформація - виступає як відображення порядку, структурованості матерії, як міра порядку, самоорганізації матерії (і соціуму).
Людина - виступає як носій інтелекту вищого рівня і є в економічному, соціальному, гуманітарному вимірі найважливішим і унікальним ресурсом суспільства.
Організація (чи організованість) - виступає як міра упорядкованості ресурсів і визначається причинно-наслідковими зв'язками в матерії і соціумі.
Простір - міра довжини матерії (події), розподілу її у навколишньому середовищі.
Час - міра оборотності (необоротності) матерії, подій. Час нерозривний та зв’язаний зі змінами дійсності.
Усі типи ресурсів тісно пов'язані і переплетені між собою. Більш того, вони неможливі один без одного, актуалізація одного з них веде до актуалізації іншого.
1.4. Основні принципи та правила системного аналізу
Основні принципи системного аналізу:
Цілісність - дозволяє розглядати одночасно систему як єдине ціле і у той же час як підсистему для вищестоящих рівнів.
Структуризація - дозволяє аналізувати компоненти системи та зв'язок між ними в рамках конкретної організаційної структури.
Множинність - дозволяє використати багатогранність кібернетичних, економічних і математичних моделей для опису окремих елементів і системи в цілому.
Основні правила системного аналізу:
ПРАВИЛО 1. Вимога розглядати сукупність елементів системи як єдине ціле, чи навіть, - заборона на розгляд системи як простого об'єднання елементів.
ПРАВИЛО 2. Визнання того, що властивості системи - це не тільки сума властивостей її елементів. Тим самим підтверджується можливість того, що система має такі властивості, які можуть бути і непритаманні її окремим елементам.
ПРАВИЛО 3. Кожна система має свій максимум ефективності, бо завжди існує функція цінності системи у вигляді залежності її ефективності від умов побудови і функціонування. Така функція обмежена, отже існує її мінімум і максимум.
ПРАВИЛО 4. Заборона розглядати систему у відриві від навколишнього середовища - як автономну, відокремлену. Це означає обов'язковість урахування зовнішніх зв'язків чи у більш загальному вигляді, вимога розглядати систему як частину (підсистему) якоїсь більш загальної системи.
ПРАВИЛО 5. Можливість (а іноді і необхідність) розподілу системи на частини, підсистеми. Якщо останні виявляються недостатньо простими для аналізу, процедура розподілу продовжується. Але в процесі такого розподілу не можна порушувати попередні принципи, розподіл виправданий - якщо вони дотримані.
Такі принципи та правила дозволяють формалізувати визначення терміну системи у вигляді багаторівневої конструкції яка складається з елементів, що взаємодіють для досягнення єдиної цілі функціонування (цільової функції).