- •Системні методи дослідження міжнародних відносин навчальний посібник
- •Передмова
- •Розділ і. Система та системність тема №1. Базові поняття системного аналізу
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи та правила системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем
- •1.7. Основні топологічні структури систем
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Цілі та задачі соціальних систем
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Прикладні параметри системи та її класифікація:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. В поведінці яких систем існує випадковість:
- •2. Яким структурам притаманні нерівноправні зв’язки:
- •3. Кількість підсистем в системі:
- •Основна література
- •Тема №2. Основні ознаки, Опис та моделювання систем
- •2.1. Еволюція, розвиток та функціонування системи
- •2.2. Функції і задачі керування системою
- •2.3. Моделювання систем
- •2.4. Морфологічний опис систем
- •2.5. Когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід опису систем
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Параметри системи та побудова моделі:
- •2. Відтворення когнітивних зв’язків в системі:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Якщо в когнітивній карті вершини пов'язані дугою
- •3. Асимптотична стійкість системи це
- •Основна література
- •Розділ іі. Стохастичні процеси в соціальних системах тема №3. ВипадковІсть та імовірність
- •3.1. Базові поняття випадкової величини в системі
- •3.2. Випадкова подія та її імовірність
- •3.3. Імовірність як відносна частота появи події
- •3.4. Дерево-граф результатів імовірності події
- •3.5. Розрахунок імовірності складної події, що представлена у вигляді комбінації елементарних подій
- •3.6. Основні числові характеристики випадкових величин
- •3.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •3.8. Шкала для оцінки показників системи (непараметрична статистика)
- •3.9. Поняття статистичної гіпотези
- •3.10. Метод перевірки узгодженості думок експертів
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Анкета:
- •2. Опитування:
- •3. Обробка результатів:
- •4. Висновки:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Яка з наведених величин дискретна:
- •Основна література
- •Тема №4. Аналіз зв’язків в системі
- •4.1. Функціональна та статистична залежність
- •4.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •4.3. Коефіцієнти Пірсона та Чупрова
- •4.4. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Коефіцієнт Пірсона та Чупрова
- •2. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Системі міжнародних відносин притаманні:
- •2. Для величин х та у обраховані коефіцієнти взаємної спряженості. Яке з наступних стверджень вірне?
- •Основна література
- •Тема №5. Кореляційний аналіз
- •5.1. Кореляція випадкових величин та коефіцієнт кореляції
- •5.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Обидві змінні виміряні за кількісними шкалами (коефіцієнт кореляції Пірсона):
- •2.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена):
- •3.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Кендала):
- •4. Одна із змінних вимірюється за номінальною, а інша - за кількісною шкалою:
- •5. Обидві змінні вимірюються за номінальною шкалою:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Які з наступних стверджень вірні:
- •Основна література
- •Тема №6. Регресійний та факторний аналіз
- •6.1. Метод лінійного регресійного аналізу
- •6.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •6.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Дискретні величини:
- •2.Неперервні величини:
- •2. Якщо редукційна матриця має вигляд:
- •Основна література
- •Розділ ііі. Організація інформації для керування системою тема №7. Функції інформаціЇ в системі
- •7.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •7.2. Базові поняття інформаційних рішень
- •7.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •7.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •7.5. Методи одержання та використання інформації
- •7.6. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •7.7. Інформаційне керування системою
- •7.10. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •7.11. Електронні таблиці в системному аналізі даних
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Яка з величин є нормованою
- •2. Індуктивний підхід при побудові (виборі, адаптації) інформаційної системи це:
- •3. Яке з висловлень є істиною:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Навчальна програма нормативної дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин модуль і. Система та системність
- •Робоча навчальна програма дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин
- •Навчально - тематичний план лекцій і лабораторних занять
- •Змістовий модуль і. Система та системність
- •Тема 1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •Тема 2. Опис та моделювання систем
- •Тема 4. Організація інформації для керування системою
- •Тема 5. Методи виміру та прогнозування стохастичних показників системи
- •Тема 6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •Тема 7. Аналіз взаємозалежності
- •Тема 8. Кореляційний аналіз
- •Контрольні запитання до змістового модуля і.
- •Додаток 1:
2.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена):
За результатами проведеного аналітичного дослідження були отримані кількісні показники властивостей двох величин X та У при 15 спостереженнях. Потрібно підтвердити чи спростувати гіпотезу про існування кореляційного зв’язку між X та У.
За нульову гіпотезу приймається: Њ0 ="існує позитивний зв’язок", як альтернативна: Њ1="зв’язку немає".
Властивості величин X та У визначається за ранговою шкалою, відповідно Xi та yi набувають значення від 1 до 15.
Розподіл випадкових величин X та У поданий у вигляді таблиці:
№ |
РАНГ Х |
РАНГ У |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5 |
3 |
6 |
6 |
8 |
7 |
7 |
10 |
8 |
8 |
6 |
9 |
9 |
12 |
10 |
10 |
10 |
11 |
11 |
13 |
12 |
12 |
9 |
13 |
13 |
7 |
14 |
14 |
15 |
15 |
15 |
14 |
За даними таблиці:
n =15 (кількість рангів);
n(n2-1)=3360
(Xi-Yi)2 = 83 (квадрат різниці між рангом i-го об'єкта по X і його ж рангом по Y).
=0.85
Гіпотеза Њ0 підтвердилась: між величинами X і Y існує сильний позитивний зв’язок (при збільшення X значення Y також збільшується).
3.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Кендала):
За результатами проведеного аналітичного дослідження були отримані кількісні показники властивостей двох величин X та У при 10 спостереженнях. Потрібно підтвердити чи спростувати гіпотезу про існування кореляційного зв’язку між X та У.
Властивості величин X та У визначається за ранговою шкалою, відповідно Xi та yi набувають значень від 1 до 10. Для зручності обробки результатів, кожному із спостережень надане ім’я, що відповідає літері латинського алфавіту. Розподіл випадкових величин X та У поданий у вигляді таблиці:
НАЗВА спостереження |
РАНГ Х |
РАНГ У |
A |
1 |
1 |
B |
2 |
4 |
C |
3 |
2 |
D |
4 |
3 |
E |
5 |
7 |
F |
6 |
6 |
G |
7 |
5 |
H |
8 |
9 |
I |
9 |
10 |
J |
10 |
8 |
З порівняння рядів випливає, що існує певний зв'язок між Х та У, оскільки виявляється тенденція до скупчення менших значень рангів на початку і великих значень рангів наприкінці третього стовпчика (У). Отже, порядок розташування рангів по Х відносно рангів по У визначає ступінь їх взаємозалежності. Ступінь безладу визначається кількістю пар по У, розташованих у зворотному порядку (B і C- 4 і 3; E і F - 7 і 6; ...), оскільки саме така кількість операцій потрібна для зворотної перестановки елементів у парах, щоб перетворити ряд У на впорядкований.
Метод №1: визначимо всі можливі пари рангів, кожній парі з прямим порядком елементів присвоїмо значення "+", а із зворотним - значення "-". Дані представлені у вигляді таблиці:
Пара рангів |
Порядок рангів |
Пара рангів |
Порядок рангів |
Пара рангів |
Порядок рангів |
Пара рангів |
Порядок рангів |
AB |
+ |
BF |
+ |
DE |
+ |
FH |
+ |
AC |
+ |
BG |
+ |
DF |
+ |
FI |
+ |
AD |
+ |
BH |
+ |
DG |
+ |
FJ |
+ |
AE |
+ |
BI |
+ |
DH |
+ |
GH |
+ |
AF |
+ |
BJ |
+ |
DI |
+ |
GI |
+ |
AG |
+ |
CD |
+ |
DJ |
+ |
GJ |
+ |
AH |
+ |
CE |
+ |
EF |
- |
HI |
+ |
AI |
+ |
CF |
+ |
EG |
- |
HJ |
- |
AJ |
+ |
CG |
+ |
EH |
+ |
IJ |
- |
BC |
- |
CH |
+ |
EI |
+ |
|
|
BD |
- |
CI |
+ |
EJ |
+ |
|
|
BE |
+ |
CJ |
+ |
FG |
- |
|
|
За даними таблиці:
Р = 38 (кількість пар рангів з прямим порядком);
Q = 7 (кількість пар рангів з зворотним порядком);
n =10 (загальна кількість рангів);
S = P-Q= 31
=0.69
Гіпотеза Њ0 підтвердилась: між величинами X і Y існує сильний позитивний зв’язок (при збільшення X значення Y також збільшується).
Метод №2: для визначення Р треба підрахувати кількість пар рангів по ряду У={1, 4, 2, 3, 7, 6, 5, 9, 10, 8}, що мають прямий зв’язок. Так для першого елементу ряду "1", прямий порядок утворюють всі дев’ять елементів, що знаходяться праворуч від нього. Для "1" таких елементів - 9, для "4" таких елементів - 6, для "2" таких елементів - 7, для "3" таких елементів - 6, для "7" таких елементів - 3, для "6" таких елементів - 3, для "5" таких елементів - 3, для "9" таких елементів - 1, для "10" таких елементів - 0, відповідно Р=9+6+7+6+3+3+3+1+0=38і
=0.69
Для порівняння: коефіцієнт рангової кореляції Спірмена для даного прикладу дорівнює Rs=0.88.
