
- •Системні методи дослідження міжнародних відносин навчальний посібник
- •Передмова
- •Розділ і. Система та системність тема №1. Базові поняття системного аналізу
- •1.1. Історичний розвиток концепції системного підходу
- •1.2. Наукова база системного аналізу
- •1.3. Системні ресурси суспільства
- •1.4. Основні принципи та правила системного аналізу
- •1.5. Основні процедури системного аналізу
- •1.6. Загальна класифікація систем
- •1.7. Основні топологічні структури систем
- •Лінійні структури:
- •Ієрархічні (деревоподібні) структури:
- •Мережеві структури:
- •Матричні структури:
- •1.8. Цілі та задачі соціальних систем
- •1.9. Системний підхід в аналізі міжнародних відносин
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Прикладні параметри системи та її класифікація:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. В поведінці яких систем існує випадковість:
- •2. Яким структурам притаманні нерівноправні зв’язки:
- •3. Кількість підсистем в системі:
- •Основна література
- •Тема №2. Основні ознаки, Опис та моделювання систем
- •2.1. Еволюція, розвиток та функціонування системи
- •2.2. Функції і задачі керування системою
- •2.3. Моделювання систем
- •2.4. Морфологічний опис систем
- •2.5. Когнітивна структуризації систем
- •2.6. Синергетичний підхід опису систем
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Параметри системи та побудова моделі:
- •2. Відтворення когнітивних зв’язків в системі:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Якщо в когнітивній карті вершини пов'язані дугою
- •3. Асимптотична стійкість системи це
- •Основна література
- •Розділ іі. Стохастичні процеси в соціальних системах тема №3. ВипадковІсть та імовірність
- •3.1. Базові поняття випадкової величини в системі
- •3.2. Випадкова подія та її імовірність
- •3.3. Імовірність як відносна частота появи події
- •3.4. Дерево-граф результатів імовірності події
- •3.5. Розрахунок імовірності складної події, що представлена у вигляді комбінації елементарних подій
- •3.6. Основні числові характеристики випадкових величин
- •3.7. Закони розподілу випадкових величин (параметрична статистика)
- •3.8. Шкала для оцінки показників системи (непараметрична статистика)
- •3.9. Поняття статистичної гіпотези
- •3.10. Метод перевірки узгодженості думок експертів
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Анкета:
- •2. Опитування:
- •3. Обробка результатів:
- •4. Висновки:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Яка з наведених величин дискретна:
- •Основна література
- •Тема №4. Аналіз зв’язків в системі
- •4.1. Функціональна та статистична залежність
- •4.2. Аналіз взаємної спряженості випадкових величин
- •4.3. Коефіцієнти Пірсона та Чупрова
- •4.4. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Коефіцієнт Пірсона та Чупрова
- •2. Коефіцієнт контингенції та асоціації
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Системі міжнародних відносин притаманні:
- •2. Для величин х та у обраховані коефіцієнти взаємної спряженості. Яке з наступних стверджень вірне?
- •Основна література
- •Тема №5. Кореляційний аналіз
- •5.1. Кореляція випадкових величин та коефіцієнт кореляції
- •5.2. Дослідження залежностей кореляції від вибору шкали вимірювання
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Обидві змінні виміряні за кількісними шкалами (коефіцієнт кореляції Пірсона):
- •2.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена):
- •3.Обидві змінні вимірюються за ранговою шкалою (коефіцієнт рангової кореляції Кендала):
- •4. Одна із змінних вимірюється за номінальною, а інша - за кількісною шкалою:
- •5. Обидві змінні вимірюються за номінальною шкалою:
- •Індивідуальне завдання
- •Поради до виконання індивідуального завдання
- •Теми для обговорення
- •Зразок тестових завдань
- •1. Які з наступних стверджень вірні:
- •Основна література
- •Тема №6. Регресійний та факторний аналіз
- •6.1. Метод лінійного регресійного аналізу
- •6.2. Загальна характеристика факторного аналізу
- •Інтерпретація факторів.
- •6.3. Центроідний метод л. Терстоуна
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Дискретні величини:
- •2.Неперервні величини:
- •2. Якщо редукційна матриця має вигляд:
- •Основна література
- •Розділ ііі. Організація інформації для керування системою тема №7. Функції інформаціЇ в системі
- •7.1. Класифікація інформації по різних ознаках
- •7.2. Базові поняття інформаційних рішень
- •7.3. Інформаційні ресурси соціальних систем
- •7.4. Документ, як інформаційний ресурс
- •7.5. Методи одержання та використання інформації
- •7.6. Міра, кількість та ентропія інформації в системі
- •7.7. Інформаційне керування системою
- •7.10. Загальна організація інструментарію пакетів прикладних програм
- •7.11. Електронні таблиці в системному аналізі даних
- •Питання для самоконтролю
- •Типовий приклад
- •1. Яка з величин є нормованою
- •2. Індуктивний підхід при побудові (виборі, адаптації) інформаційної системи це:
- •3. Яке з висловлень є істиною:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Навчальна програма нормативної дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин модуль і. Система та системність
- •Робоча навчальна програма дисципліни Системні методи дослідження міжнародних відносин
- •Навчально - тематичний план лекцій і лабораторних занять
- •Змістовий модуль і. Система та системність
- •Тема 1. Основні методи та процедури системного аналізу в дослідженні систем
- •Тема 2. Опис та моделювання систем
- •Тема 4. Організація інформації для керування системою
- •Тема 5. Методи виміру та прогнозування стохастичних показників системи
- •Тема 6. Шкалювання випадкових величин. Перевірка статистичної гіпотези
- •Тема 7. Аналіз взаємозалежності
- •Тема 8. Кореляційний аналіз
- •Контрольні запитання до змістового модуля і.
- •Додаток 1:
4.3. Коефіцієнти Пірсона та Чупрова
Сам по собі 2 залежить від n і не є нормованою величиною тісноти зв'язку. Коефіцієнт зв'язку між властивостями не повинен залежати від кількості спостережень і має перебувати в межах від нуля до одиниці. Кількісними показниками спряженості величин є два коефіцієнти взаємної спряженості:
коефіцієнт
Пірсона:
коефіцієнт
Чупрова:
де (k - 1)(l - 1) = v - число ступенів свободи.
Мінімальне значення кожного з цих коефіцієнтів дорівнює нулю. Результат 2 дорівнює 0, виражає факт незалежності Х від У.
Максимальне значення кожного з цих коефіцієнтів дорівнює одиниці. Результат 2 дорівнює знаменнику, виражає факт сильної залежності Х від У.
Хоча коефіцієнти Пірсона і Чупрова відображають одне й те саме явище, вони не рівні у загальному випадку. В загальному випадку коефіцієнт Пірсона перевищує коефіцієнт Чупрова в квадратний корінь з числа ступенів свободи:
4.4. Коефіцієнт контингенції та асоціації
Формулу для обчислення коефіцієнта взаємної спряженості Чупрова використовують також для визначення зв'язку, коли обидві змінні вимірюються за номінальною шкалою. Традиційний підхід до аналізу зв'язку між номінальними ознаками базуються на перевірці припущення про статистичну незалежність розглянутих ознак у випадкових величин.
Спільний розподіл двох таких величин Х та У наведено в таблиці:
Х |
"НІ" |
"ТАК" |
СУМА |
У |
|||
"НІ" |
a |
b |
a+b |
"ТАК" |
c |
d |
c+d |
СУМА |
a+c |
b+d |
n |
Якщо обидві змінні вимірюються за номінальною шкалою, кількість інтервалів на шкалі для них k=l=2 (існує тільки два значення "ТАК", "НІ"), відповідно число ступенів свободи v=(k-1)(l-1)=(2-1)(2-1)=1.
Коефіцієнт взаємної спряженості для двох змінних, які вимірюються за номінальною шкалою, називається коефіцієнтом контингенції та розраховується за формулою:
Для оцінки ступеня зв'язку між двома змінними, що вимірюються за номінальною шкалою, крім коефіцієнта контингенції, можна використовувати коефіцієнт асоціації:
Обидва коефіцієнти Φ і Q можуть набувати значення від -1 до +1 і дорівнюють 0, якщо величини статистично незалежні.
Коефіцієнт Φ приймає значення + 1, якщо b=0 і с=0. Значення -1 коефіцієнт Φ приймає у випадку, коли а=0 і d=0.
Коефіцієнт Q набуває значення +1 у випадку повного позитивного зв’язку, тобто коли c=0 чи b=0. Значення -1 коефіцієнт Q набуває у випадку повної негативної зв'язаності, коли а=0 чи d=0.
Коефіцієнт контингенції завжди менший за коефіцієнт асоціації. Зв’язок між величинами вважається підтвердженим, якщо Q0.5 чи Φ 0.3.
Самий точний прогноз досягається в ситуації, коли для кожного із значень однієї ознаки можна однозначно визначити відповідне значення іншої. Таким чином, сучасне трактування поняття "повний зв'язок" між величинами Х і Y означає, що знання значення Х усуває будь яку невизначеність у прогнозуванні значення Y. Для зменшення невизначеності необхідно збільшити кількість інформації про систему.