28 Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство

На початку XVII ст. в Англії ще панували феодальні відносини, одначе формувались і нові, ринкові. Проявами цього процесу стало створення мануфактурного виробництва, розвиток торгівлі, піднесення міст, поширення товарного сільськогосподарського виробництва. Перша половина XVII ст. відзначалася зростанням мануфактур, особливо ткацьких. Англія стала головним постачальником нефарбованих тканин на європейський ринок. Основними їх споживачами були голландці, які володіли секретом стійкого фарбування. Значного розвитку досягло вуглевидобування. В середині XVII ст. Англія забезпечувала 80% загальноєвропейського видобутку вугілля (близько 3 млн. т). Зростала торгівля. За перші 40 років XVII ст. обсяг її подвоївся. Головну роль, як і раніше, відігравали торговельні компанії, які мали монопольне право на торгівлю в певному регіоні. Найбільшою була Ост-Індська компанія. У сільському господарстві розвивалися тенденції, започатковані ще в XVI ст. Лендлорди (великі землевласники) продовжували обгороджування задля розведення овець або ж, як і орендатори, використовували ренту (податок). Як лендлорди, так і орендатори наймали робітників. Ці процеси свідчили про подальше втягування сільського господарства у ринкові відносини, що було притаманне, з основному, південним і центральним графствам. На півночі зберігалися феодальні форми експлуатації: натуральна рента (оброк) і відробіток (панщина). Зрушення в економіці позначилися на соціальній структурі англійського суспільства. Хоча за формою воно лишалося феодальним зі складною системою васалітету (залежності), у поведінці, звичаях, роді занять деяких верств суспільства сталися значні зміни. Так, серед землевласників виокремилося нове дворянство, яке, на відміну від старого, активно вело господарство: розводило овець, не цуралося торгівлі та мануфактурного виробництва. Швидко збільшувався прошарок найманих робітників у результаті обгороджування, що його провадило нове дворянство. Наймані робітники знаходили роботу на мануфактурах, у копальнях, портах, на вантажних суднах. 

Англ була аграрн країн-4\5 нас займ с\г. Нас. Англ бл.5 млн. В економ. плані поділ. на 2 райони: - Пд-сх. і Сх – більше розвин - Пн і Зх – менш засел, феодал віднос, більш підтрим корол. І місце в економ займ вироб сукна (80%експорт). В 16ст поч. процес огородж громадс земель: підприємницькі господарі огороджу земл селян. 1607- в Цетрі Англ розгорілось повстання- левелери або зрівнювачі, дигери або копачі-підприємн господарі. Зяв прошарок фермерів. Мануфактура склад. З 2-ох підвидів:1)централізована (весь процес виробниц в одному місці) 2)розсіяна(розпорошена). Англ славил видубутк кам’ян вугіл. Торгівля розв. з усіма торг місц Європи та Азії. 1600 – заснов Сх. ідійську компанію, що поклало поч. офіційн проникн Анг в Інд. До сер 17ст Голанд- найбільш супер Англ у торгівлі. 1651– ангійці. прийн І навігац акт. Мета-усунути Голлан з ролі посередника в торг-наслідок чого–3 морські війни з Голлад. Головн рис економ розв-капіталістичний розв с/г.

Структура су-ва:Особлив-соц. мобільність–представник нижч стану міг перейти в вищ. Особливість дворян–відсутн родовідності. Ним вважався будь-хто хто вів спосіб життя дворян. Існув такса на кожен двор титул. Особл-відкритість і прагматизм- двор не вваж чимось нижч взяти участь у тому, що принос доходи. Воно поділ на 2 групи: 1)старе(представл феодалн-сусп віднос).2)нове – джентрі. Селянство:1)фрігольдери–меншість-їх д-сть прирівнюв до приват власн;2)копігольдери–більшість- мали право на тимчас волод землею(1-3 рівні життя, І-21р).3)лізгольдери-орендарі;4)коттери-не мали земл, а лише будинок. Головн рис соц. структ-відсутн чітких барєрів у взаємопроник соц. станів.