- •1.Поняття «нова історія» та її періодизація.
- •2 Передумови та причини великих географічних відкритів
- •3 Експедиції Колумба і Васко да Гамми
- •4 Перша навколосвітня подорож ф Магелана
- •5 Наслідки великих географічних відкритів
- •7 Особливості суспільно-політичного розвитку Німечини кін 15 пер.Пол 16 ст
- •10 . Початок Селянської війни 1524 р. В Німеччині.
- •11 Програмні вимоги повсталих: «12 статтей», «Статейний лист», «Гельбронська програма».
- •12Релігійна Шмалькальденська війна в Німеччині.
- •13Політична ситуація у Франції у середині 16 ст доробити
- •Політична ситуація у Франції в середині 16 ст.
- •1. Перша війна 1560-1563
- •15 Головні події другого періоду релігійних війн
- •16 Третій період релігійної війни у франції. Їх наслідки
- •17 Економічний та політичний розвиток Нідерландів у складі іспанської імперії
- •18 Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
- •Іконоборський рух
- •19 Рішення Аррарських та Утрехтськ уній. Утвор Респуб об’єдн провінц та її міжнар-прав визнання
- •Утрехтська унія
- •20 Внутрішня та зовнішня політика Генріха 4 (1589-1610).
- •21 Стабілізація держ. Влади за часів Людовіка 13 та кардинала Рішильє. Початок правління Людовика XIII Французького.
- •23 Головні етапи Тридцятилітньої війни.Чотири періоди Тридцятилітньої війни.
- •24 Вестфальський мир.
- •1. Передісторія
- •3. Фронда принців
- •27 Ідеологія пуританізму.
- •28 Соціально-економічний розвиток Англії в першій половині 17 ст. Англійське суспільство
- •29 Початок англійської революції.. Конституційний етап політичної боротьби.
- •30 Громадянські війни в Англії 17 ст. (1642-1648)
- •31 Інденпенденська республіка в англії
- •33Реставрвція стюартів та відновлення режиму абсолютної монархії
- •34 Славетна революція 1688 в Англії
- •35 Стабілізаціяфранцузького абсолютизму за Людовіка 14
- •36 Німецькі землі після тридцятилітньої війни.Брандсбурзько-пруська держава
- •2. Економічний розвиток німецьких земель
- •3. Піднесення Бранденбург-Прусської держави
- •37Ідеологія просвітництва
- •38Англійське просвітництво
- •39 Французьке просвітництво
- •41 Американське просвітництво
- •42 Завершення аграрної і початок промислової революції в англії
- •45 Політика освідченого абсолютизму в династії Габсбургів
- •46Німецькі землі в епоху освідченого абсолютизму
- •47 Перші англійські колонії в Північній Америці
- •48 49 Північноамериканські колонії в другій половині 17 пер. Пол. 18 ст
- •50 Причини війни північноамериканських штатів за незалежність
- •Декларація незалежності" сша та формування держави.
- •53 Конституція сша 1787 р. Та Білль про права.
- •54 Брабанська революція
- •55 Революція патріотів у Нідерландах
- •57 Суспільно-політичне становище Франції напередодні революції.
- •59 Законодавча діяльність установчих зборів
- •60 Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції.
- •63 Організація влади якобінців. Соціально-економічна політика якобінців.
- •66 Наполеонівські війни в Європі: Прессбурзький га Гільзитський мирні договори.
- •68 Похід наполеона в росію
- •69 Воєнна компанія 1813-1814рр.Перша реставрація бурбонів
- •70 Велика британія прикінці 18- на поч. 19 ст
- •71 Австрійська держава в кін18- поч. 19 ст
- •72 Німецькі держави наприкінці XVI-XIX ст.
18 Початок нац.-визв. Руху в Нідерландах. Іконоборське повстання
Чимраз більше незадоволення іспанським пануванням незабаром знайшло свій вияв в опозиційних виступах проти іспанського абсолютизму. Першими виступили проти уряду Філіппа II члени державної ради, що існувала при правительці, найбільші нідерландські аристократи Вільгельм Оранський, граф Егмонт і адмірал Гоорн (Горн). Виступ аристократичної опозиції мав цілком лояльний характер. Аристократи і на думці не мали відокремитись від Іспанії або повстати проти Філіппа II. Проте їх вимоги до правительки на початку 60-х років містили частково і деякі загальнонаціональні вимоги, які знаходили широку підтримку особливо в середовищі буржуазії Нідерландів. Оранський та його друзі протестували проти збільшення кількості єпископів у Нідерланддх і проти їхньої інквізиційної влади, вимагали звільнення Гранвелли, пом'якшення «плакатів» проти «єретиків», скликання Генеральних штатів.
Приклад аристократії викликав рух проти абсолютизму ширших кіл дворянства. У 1565 р. утворюється союз дворянства під назвою «Компроміс дворян», в організації якого брав безпосередню участь Вільгельм Оранський. До союзу ввійшло близько 2 тис. дворян, частково кальвіністів, частково католиків, схильних до згоди з кальвінізмом.
5 квітня 1566 р. делегація об'єднаних дворян подала правительці Маргариті Пермській петицію, в якій, з одного боку, висловлювалась відданість «його величності королю Іспанії», з другого — були вимоги скасування інквізиції і негайного скликаная Генеральних штатів. Правителька була налякана появою численної делегації, але іспанські й італійські вельможі, що оточували її, з презирством дивилися на рядових нідерландських дворян. Один з придворних навіть зухвало назвав їх «жебраками» (по-французьки — «гези»). Правителька обіцяла довести побажання петиціонерів до відома короля. Через кілька днів вона видала указ, що трохи пом'якшив плакат 1550 р. Але на вимогу Філіппа II правителька незабаром скасувала своє власне розпорядження.
Члени дворянського союзу були дуже незадоволені результатами своїх переговорів. Вони використали кличку «гези» для позначення своєї партії. На своєму одязі дворяни демонстративно вишивали зображення торби жебрака — як нагадування про невдале звернення 5 квітня і одночасно натяк на те, що іспанці розоряють їхню країну.
Тим часом рух проти абсолютизму дедалі ширився. За прикладом дворян кальвіністська буржуазія утворила свій союз під назвою «Компроміс торговців». Кальвінізм швидко поширювався. Фактично уряд уже не насмілювався піддавати кальвіністів репресіям, У країні почалася революція. В рух проти іспанського абоолютизму і католицької церкви включилися широкі народні маси міста і села.
Іконоборський рух
Молитовні збори кальвіністів в умовах революційного піднесення народних мас перетворювалися на своєрідні політичні мітинги. Вони часто влаштовувались на пустищах за містом. На них були присутні юрби підмайстрів, мануфактурних робітників, усіляких бідняків. Кальвіністські проповідники паплюжили католицьке «ідолопоклонство», під яким мали на увазі вшановування ікон. Вони провіщали швидке настання перевороту, в результаті якого «старий Вавілон» (під ним мали на увазі і католицьку церкву, і одночасно іспанський католицький уряд) мусить зникнути і поступитися місцем царству «обраних» і «святих». У серпні 1566 р. у Нижній Фландрії почався широкий іконоборський рух, який перекинувся потім на решту Фландрії і Брабант, а також на північ, у Голландію, Зеландію і Фрисландію. Особливо великі руйнування католицьких церков були вчинені в Антверпені Рух тривав кілька місяців, до кінця жовтня 1566 р. Повністю була знищена внутрішня обстановка багатьох сотень церков. Загальна кількість церков і монастирів, що зазнали погромів, дорівнювала кільком тисячам. Рух мав стихійний характер і був наочним доказом ненависті широких мас Нідерландів до католицизму, який став зброєю іноземного гноблення.
В іконоборському русі найактивнішу участь брали міські ремісники, підмайстри і міська біднота. Та до руху розгрому церков і церковного начиння приставали й селяни. Вони або приходили в міста, беручи участь у розгромі багатих міських церков, або ж нападали на сусідні монастирі, виступаючи в таких випадках проти своїх безпосередніх експлуататорів — духовних феодалів-землевласників.
Побоюючись народного руху, уряд пішов на тимчасові поступки. Інквізиція та інші надзвичайні суди офіційно припинили свою діяльність. Кальвінізм був дозволений як релігія. Але проти тих, хто руйнував ікони, посилали каральні загони. Іконоборський рух викликав протести в рядах самої опозиції серед її поміркованих елементів. Граф Егмонт і адмірал Гоорн брали особисту участь у придушенні іконоборців. На півдні Нідерландів католики-дворяни особливо шаленіли проти «бунтівної черні».