3. Програма навчання обдарованих дітей; категорії; принципи побудови програми. Рекомендації педагогам щодо розвитку творчих здібностей обдарованих дітей.

Доктор психологічних наук Шумакіна Н.Б. зауважує, що виділяють найбільш характерні загальні особливості обдарованих дітей. Слід пам'ятати, що широкий спектр індивідуальних особливостей серед таких дітей. Це стосується і спрямованості їхніх інтересів і темпів інтелектуального розвитку або випередження, накінець ступінь розвитку обдарованості.

Всі програми навчання, незалежно від того, для яких дітей вони пропоновані, можуть поділити на 3 категорії: освітні, освітньо-розвиваючі, розвиваючі.

Освітні — націлені на те, щоб дитина отримала повну кількість знань, умінь і навичок в різноманітних змістових областях. Стандартна освітня програма може бути гальмом на шляху розвитку обдарованої дитини (дитині дають те, що вона вже зна). Це викликає скуту і небажання вчитись в школі. Тому треба програму змінювати. Треба надати допомогу обдарованим дітям.

У випадку освітньої програми існує два підходи до побудови програм:

1 - прискорене навчання ( перескакування через клас, рано закінчити школу);

2 — збагачене навчання ( по типу поглиблення) — зміна змісту навчання дозволяє дитині досягти високого рівня компетентності в одній або декількох областях наукових знань. Збагачені програми широко розповсюджені і використовуються. Але є й недоліки збагаченої програми:

а) мало сприйнятна на початкових ступенях навчання для дітей з загальною обдарованістю; але легкість у засвоєнні може не співпадати з реальними нахилами дитини. Рання спеціалізація інтересів дитини може призвести до однобічності розвитку. Це завдання розвитку творчих можливостей дитини виконують різноманітні розвивальні програми (їх часто називають збагаченими). Ці програми можна поділити на 2 види, до першого виду програми — спрямовані на розвиток вищих мислительних процесів (творчого, практичного, логічного мислення, уміння вирішувати проблеми). Вони допомагають вирішувати нестандартні проблеми (мислення); до другого виду — ті, котрі ставлять своїм завданням розвиток емоційно-особистісної сфери (особистість), проблеми емоційно-особистісного плану — занижена самооцінка, тривожність, невпевненість в собі.

Програми навчання

І ІІ ІІІ

освітні освітньо-розвивальні розвивальні

а) прискорене б) збагачення а) особисті б)мислення

навчання

Різновидності програм навчання

Однак ні освітні, ні розвивальні програми не сприйняли і тому, що не можуть вирішити комплекс проблем навчання і розвитку обдарованих дітей. Ця проблема може бути вирішена лише в рамках освітньо-розвивальних програм, які відкривають можливості цілісного підходу до навчання і розвитку дітей. Ці програми ставлять завдання засвоєння знань і розвитку творчої особистості як рівноправні (програма розвивального навчання Д.Б.Ельконіна — В.В.Давидова). Це саме презентивний напрям, бо тут маємо ідеал цілісного розвитку; дозволяє школі стати місцем розвитку обдарованості дитини. Важливе укрупнення змістових одиниць, воно може бути простим і опосередкованим. У випадку простой інтеграції програма навчання організується навколо достатньо вузької теми для вивчення. Наприклад, “Хліб” або “Сім'я” (це відбувається на українській природі, історії сімейних відносин, що дозволяє заглибитись в тему і охопити її з усіх боків).

Опосередкована інтеграція — теми “Хліб” та інші. Процес їжі інтегрується і передбачає високий рівень мислительної обробки змісту, встановлення змістових зв'язків між темами або об'єктами ( засвоєння такої теми не можливе без активної мислительної діяльності учня у її засвоєнні).

Ольга Корнєєва. Робота з обдарованими та здібними учнями/ Психолог, грудень, № 45, 2009. С. 13-16 наголошує, чи можна розвивати обдарованість? Звичайно! Розуміння природи обдарованості є адекватна методика її діагностики, дозволяє будувати систему розвитку творчих здібностей. Дослідниця радить створити оптимальні умови для прояву і становлення потенціалу учнів.

1. Зняти обмеження, бар'єри, що продукують творче зростання дітей (гнучкість програми, змінювати темп, обсяг і зміст навчальної програми — це дозволить просунути тих, хто на це здатний, тобто індивідуалізація навчання).

2. Воля у виборі профілю навчання з огляду на схильності особистості; не перевантажувати.

3. Активізувати педагога до вибору індивідуальних прийомів викладання на основі рекомендацій психологів, технологій особистісно зорієнтованого різнорівневого навчання.