
- •1. Андрагогіка як галузь педагогічної науки про навчання і освіту дорослих людей
- •Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •Типи навчальних закладів II III IV рівня акредитації, мета і головні завдання їх діяльності
- •II рівень акредитації
- •III рівень акредитації
- •IV рівень акредитації
- •Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук.
- •Предмет педагогіки вищої школи, її функції та завдання
- •Законодавчі документі про вищу освіту в Україні закон україни Про вищу освіту
- •Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи.
- •Принципи:
- •Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження:
- •Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи.
- •1. Андрагогіка як галузь педагогічної науки про навчання і освіту дорослих людей
- •Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •Типи навчальних закладів II III IV рівня акредитації, мета і головні завдання їх діяльності
- •II рівень акредитації
- •III рівень акредитації
- •IV рівень акредитації
- •Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук.
- •Предмет педагогіки вищої школи, її функції та завдання
- •Законодавчі документі про вищу освіту в Україні закон україни Про вищу освіту
- •Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи.
- •Принципи:
- •Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження:
- •Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи.
- •17. Поняття про дидактику вищої школи, її завдання та категорії.
- •18. Історичний розвиток і сучасний стан дидактики вищої школи.
- •19. Внесок вітчизняних і зарубіжних вчених у розробку проблем дидактики вищої школи.
- •20. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання у вищій школі.
- •21. Методологічні основи дидактики вищої школи. Філософія освіти.
- •Філософія освіти:
- •22. Сутність і структура процесу навчання у внз
- •Структура навчального процесу у внз
- •23. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •24.Класифікація методів навчання у вищому навчальному закладі.
- •25 .Моделювання як метод наукового дослідження
- •26. Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •27. Особливості засобів навчання у вищому навчальному закладі
- •28. Лекція як основна форма організації навчання у вищій школі, методика її проведення і підготовки
- •29. Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення
- •30. Лабораторне заняття як форма організації навчання у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •31. Місце самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі, її види та їх характеристика
- •32. Види самостійної роботи студентів
- •33. Організація науково-дослідної роботи студентів як форми їх професійної підготовки
- •34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
- •35. Характеристика принципів і функцій контролю та оцінки результатів навчально- пізнавальної діяльності студентів. Педагогічні вимоги до контролю.
- •36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
- •37. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Шкала оцінювання знань студентів за системою естs
- •39. Нормативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. Характеристика навчальних планів, навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми.
- •40. Виховання як спеціально організований процес цілеспрямованого формування особистості студента у вищому навчальному закладі. Поняття «формування», «соціалізація», «розвиток»
- •41. Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
- •42. Мета та основні завдання виховання студентської молоді.
- •44. Поняття виховальних відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми. (див.45, початок)Бойко написала статтю…це уривки з неї!!!!
- •46. Характеристика рівнів виховальних відносин та шляхи їх формування.
- •47. Проблема класифікації виховальних відносин у педагогічній теорії.
- •48. Технологія тьюторства як один із складників кмс навч. В закладах освіти ііі-іv рівнів акредитації.
- •50. Сутність індивідуально-соціалізуючого характеру тьюторства.
- •51 Класифікація методів виховання студентської молоді
- •52. Методи формування свідомості особистості студента
- •53. Методи стимулювання діяльності і поведінки студента
- •54. Методи організації діяльності студента у вищому навчальному закладі
- •55. Форми виховної роботи у вищих навчальних закладах
- •Масові форми виховної роботи.
- •Групові методи виховної роботи.
- •Індивідуальна виховна робота.
- •56. Самоосвіта і професійне самовдосконалення викладача вищого навчального закладу
- •57. Сутність педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу
- •58. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Шляхи її формування
- •59. Роль і функції куратора академічної групи.
- •60. Зміст виховної роботи куратора групи з урахуванням її етапності.
59. Роль і функції куратора академічної групи.
Історично склалося, що реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з іншими у системі позааудиторної виховної роботи і забезечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Результатом діяльності куратора є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.
Куратор призначається адміністрацією університету на підставі подання декана факультету, а також з урахуванням побажань студентів для роботи з академічними групами I-IV курсів.
На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог. Враховується також профіль підготовки фахівців та специфіка діяльності факультету. Строк перебування на посаді куратора — один навчальний рік (згідно з наказом ректора університету). Термін дії наказу щодо призначенняна посаду може щорічно продовжуватись. Обов’язковими умовами призначення на посаду є: стаж викладацької роботи у вищому закладі освіти (не менше ніж два роки, з них у даному університеті — не менше одного року); обов’язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько-практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою протягом 3-5 років. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі Статуту університету, Концепції виховної роботи з урахуванням особливостей і традицій університету. Зміст його діяльності визначається такими основними документами: Законом України “Про освіту”, Державною національною програмою “Освіта. Україна XXI сторіччя”; “Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, “Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті”, відповідними інструктивно-методичними документами Міністерства освіти і науки України, а також положеннями, розробленими структурними ланками університету. Згідно зі своїм соціальним статусом та функціональними обов’язками куратор академічної групи у своїй діяльності реалізує конкретні виховні функції.
На кураторів академічних груп розповсюджується система матеріального заохочення, прийнята в університеті та за поданням даного факультету чи проректора. Результати діяльності куратора обговорюються систематично на засіданні кафедр, радах факультетів, ректоратів та вченій раді згідно з планом роботи університету.
Документація, яку веде куратор, визначається відповідно до основних нормативних документів щодо організації навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах освіти. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний семестр, згідно з перспективним та річним плануванням університету за формою, затвердженою вченою радою. Адміністративно куратор академічної групи підпорядкований заступнику декана факультету та погоджує свою діяльність з деканом та завідуючим кафедри.
Організаційно-методична допомога кураторам надається адміністрацією університету згідно з їх посадовими обов’язками та рівнем професійної компетентності. Методична підготовка куратора забезпечується різноманітними формами методичної роботи.
Функції куратора академічної групи: аналітична, організаторська, комунікативна та соціальна. Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи студентською групою на підставі урахування куратором: міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання тощо. Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо. Функція соціалізації реалізується у гуманістично-орієнтованій взаємодії “педагог-студент”. Куратор академічної групи допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті соціальних норм, цінностей, дотриманні засад духовно повноцінного буття. Він бере на себе місію старшого колеги в оволодінні студентом позитивними соціальними ролями, використовуючи позааудиторну виховну роботу як “ситуації соціального досвіду поведінки”. Але і сам куратор виступає суб’єктом соціалізації, тому що теж приймає та переробляє соціальний досвід, носієм якого є студентство. Отже, педагогічним засобом соціалізації є множинність стосунків, які виникають не тільки у навчальному процесі, а й в організації виховної позааудиторної роботи.
(Вітвицька Педагогіка вищої школи)