42. Мета та основні завдання виховання студентської молоді.

Об’єкт виховання – процес формування особистості разом з її ставленням до суспільства, себе й інших людей, до праці. Деякі стосунки відповідають структурі психічних якостей особистості й охоплюють сферу її потреб, знань, почуттів, вольових дій і вчинків. Предмет виховання – специфічні для виховання проблеми та явища: закономірності й принципи, зміст, технології, методи, прийоми та форми, спрямовані на реалізацію мети й завдань виховання.

Основна мета виховання — всебічний гармонійний розвиток особистості. Це зумовлено сутністю людини як найдосконалішого витвору природи й суспільства. Одним із найголовніших завдань педагогічна наука вважає осмислення і конкретизацію цієї мети на кожному історичному етапі. Не менше зусиль вона спрямовує на аналіз відповідності загальній меті виховання конкретної педагогічної практики, інтерпретацію, поширення прогресивного досвіду. Перед моральним вихованням поставлено такі завдання:• оволодіння особистістю правилами та нормами моральної поведінки;• розвиток почуттів;• формування переконань;• формування умінь і навичок моральної поведінки. Завдання розумового виховання такі:• оволодіння знаннями, уміннями та навичками;• формування наукового світогляду;• розвиток інтелектуальних можливостей;• оволодіння методами пізнавальної діяльності. Завдання фізичного виховання такі:• створення оптимальних умов для формування здорового організму людини;• формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок;• тренування та загартування організму;• виховання волі, розвиток спритності, краси тіла і рухів. Естетичне виховання передбачає вирішення таких завдань:• формування почуття прекрасного;• виховання любові до природи та навколишньої краси;• виховання стійких оцінних критеріїв до творів мистецтва;• оволодіння знаннями та вміннями творити прекрасне в житті. Всебічне виховання передбачає формування у людини певних якостей відповідно до вимог морального, розумового, трудового, фізичного й естетичного виховання.

43. Закономірності виховання у вищій школі та основні принципи національного виховання молоді. Національне виховання студентської молоді ґрунтується на таких принципах:демократичності - визнанні академічною спільнотою права кожного на свободу виявлення своєї творчої індивідуальності, усунення авторитарних методів виховання;гуманізації - створенні умов для особистісної самореалізації, формуванні людяної, щирої, доброзичливої, милосердної особистості;єдності навчальної та виховної діяльності - консолідації студентства та науково-педагогічних працівників у єдину академічну спільноту, об'єднану спільною мораллю та ідеями;послідовності, системності і наскрізності - привнесенні виховних аспектів у всі форми освітнього процесу, зв'язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу та продуктивною працею;диференціації та індивідуалізації виховного процесу - врахуванні у виховній діяльності рівнів фізичного, духовного, психічного, соціального, інтелектуального розвитку студентів, стимулюванні їхньої активності та розкритті творчої індивідуальності;єдності теорії та практики - реалізації набутих студентами знань, умінь і навичок на практиці, включаючи самоврядну та громадську діяльність;природовідповідності - врахуванні багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних, соціально-психологічних особливостей студентів;пріоритету правової свідомості - вихованні поваги до конституційних прав та свобод людини. Головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина - патріота Української держави, активного провідника національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів. 328

Завдання національного виховання:

1. формувати національну самосвідомості, любов до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

2. виховувати повагу до Конституції, законодавства України, державної символіки формування правової культури;

3. забезпечувати єдність поколінь, виховувати повагу до батьків, рідного народу;

4. формувати високу мовну культуру, оволодіння українською мовою:

5. виховувати духовну культуру особистості та створювати умови для вільного формування її світоглядних позицій;

6. утверджувати принципи загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, толерантності та ін.;

7. культивувати найкращі риси української ментальності – працелюбність, індивідуальна свобода, глибокий зв’язок із природою, гостинність тощо;

8. виховувати шанобливе ставлення до рідної мови, культури, традицій;

9. забезпечувати повноцінний розвиток молоді, охорону й зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров’я;

10. формувати соціальну активність особистості через залучення вихованців у процес державотворення, реформування суспільних відносин;

11. розвивати індивідуальні здібності й таланти молоді, забезпечення умов для соціалізації, формування наукового світогляду;

12. формувати високу етику міжнаціональних стосунків тощо.