
- •1. Андрагогіка як галузь педагогічної науки про навчання і освіту дорослих людей
- •Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •Типи навчальних закладів II III IV рівня акредитації, мета і головні завдання їх діяльності
- •II рівень акредитації
- •III рівень акредитації
- •IV рівень акредитації
- •Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук.
- •Предмет педагогіки вищої школи, її функції та завдання
- •Законодавчі документі про вищу освіту в Україні закон україни Про вищу освіту
- •Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи.
- •Принципи:
- •Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження:
- •Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи.
- •1. Андрагогіка як галузь педагогічної науки про навчання і освіту дорослих людей
- •Мета, завдання, основні категорії андрагогіки
- •Типи навчальних закладів II III IV рівня акредитації, мета і головні завдання їх діяльності
- •II рівень акредитації
- •III рівень акредитації
- •IV рівень акредитації
- •Педагогіка вищої школи як наука, її місце в системі педагогічних наук.
- •Предмет педагогіки вищої школи, її функції та завдання
- •Законодавчі документі про вищу освіту в Україні закон україни Про вищу освіту
- •Педагогічне дослідження, його принципи, вимоги та методи.
- •Принципи:
- •Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження:
- •Становлення та розвиток педагогіки вищої школи
- •Основні напрями дослідження в галузі педагогіки вищої школи.
- •17. Поняття про дидактику вищої школи, її завдання та категорії.
- •18. Історичний розвиток і сучасний стан дидактики вищої школи.
- •19. Внесок вітчизняних і зарубіжних вчених у розробку проблем дидактики вищої школи.
- •20. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання у вищій школі.
- •21. Методологічні основи дидактики вищої школи. Філософія освіти.
- •Філософія освіти:
- •22. Сутність і структура процесу навчання у внз
- •Структура навчального процесу у внз
- •23. Особливості методів навчання у вищому навчальному закладі
- •24.Класифікація методів навчання у вищому навчальному закладі.
- •25 .Моделювання як метод наукового дослідження
- •26. Науково-методичне забезпечення процесу навчання у вищому навчальному закладі
- •27. Особливості засобів навчання у вищому навчальному закладі
- •28. Лекція як основна форма організації навчання у вищій школі, методика її проведення і підготовки
- •29. Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення
- •30. Лабораторне заняття як форма організації навчання у вищій школі, методика його проведення і підготовки
- •31. Місце самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у навчальному процесі, її види та їх характеристика
- •32. Види самостійної роботи студентів
- •33. Організація науково-дослідної роботи студентів як форми їх професійної підготовки
- •34. Сутність, види та зміст наскрізної практики студентів
- •35. Характеристика принципів і функцій контролю та оцінки результатів навчально- пізнавальної діяльності студентів. Педагогічні вимоги до контролю.
- •36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
- •37. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Шкала оцінювання знань студентів за системою естs
- •39. Нормативні документи, що забезпечують організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі. Характеристика навчальних планів, навчальної програми дисципліни, робочої навчальної програми.
- •40. Виховання як спеціально організований процес цілеспрямованого формування особистості студента у вищому навчальному закладі. Поняття «формування», «соціалізація», «розвиток»
- •41. Основні напрями виховання студентів у процесі навчання і позанавчальної діяльності
- •42. Мета та основні завдання виховання студентської молоді.
- •44. Поняття виховальних відносин. Ґенеза і сучасний стан проблеми. (див.45, початок)Бойко написала статтю…це уривки з неї!!!!
- •46. Характеристика рівнів виховальних відносин та шляхи їх формування.
- •47. Проблема класифікації виховальних відносин у педагогічній теорії.
- •48. Технологія тьюторства як один із складників кмс навч. В закладах освіти ііі-іv рівнів акредитації.
- •50. Сутність індивідуально-соціалізуючого характеру тьюторства.
- •51 Класифікація методів виховання студентської молоді
- •52. Методи формування свідомості особистості студента
- •53. Методи стимулювання діяльності і поведінки студента
- •54. Методи організації діяльності студента у вищому навчальному закладі
- •55. Форми виховної роботи у вищих навчальних закладах
- •Масові форми виховної роботи.
- •Групові методи виховної роботи.
- •Індивідуальна виховна робота.
- •56. Самоосвіта і професійне самовдосконалення викладача вищого навчального закладу
- •57. Сутність педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу
- •58. Педагогічна культура викладача вищого навчального закладу. Шляхи її формування
- •59. Роль і функції куратора академічної групи.
- •60. Зміст виховної роботи куратора групи з урахуванням її етапності.
36. Характеристика видів, форм і методів контролю у вищому навчальному закладі
У сучасній педагогічній практиці використовуються такі види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий.
Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості студента до сприйняття нового матеріалу. Він, наприклад, може здійснюватися на початку навчання студента у ВНЗ для встановлення рівня знань і запобігання дидактичних труднощів у період адаптації студентів-першокурсників до особливостей педагогічного процесу у ВНЗ. Доцільно проводити попередню (діагностичну) перевірку перед вивченням нового розділу для виявлення питань, які потребують повторення, тощо. Така перевірка може проводитися у вигляді тестових завдань, письмових контрольних робот, фронтального усного опитування на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, індивідуальних чи групових консультаціях.
Тематична перевірка знань спрямована на визначення рівня засвоєння студентами певної теми чи декількох взаємопов'язаних тем (модулів). Одним з основних завдань тематичної перевірки є створення передумов для осмислення та узагальнення достатньо великої за обсягом навчальної інформації. Для проведення тематичного контролю, який може здійснюватися на підсумковому семінарі, колоквіумі чи в процесі модульної або тематичної контрольної роботи, завдання повинні добиратися та конструюватися таким чином, щоб усунути елементи випадковості та об'єктивно оцінити навчальні досягнення студентів за усіма розділами теми.
Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, практичних умінь та навичок студентів за тривалий проміжок часу навчання семестр, рік, за весь період навчання у ВНЗ. Мета підсумкового контролю знань полягає у виявленні структури і системи знань студентів. Складові такого контролю - семестровий контроль і державна атестація.
Важливе місце в педагогічному контролі посідає колоквіум (лат. colloquium -розмова, бесіда).
Колоквіум - "мікро-залік" - це вид аудиторного чи позааудиторного заняття, де здійснюється обов'язкове опитування за однією чи декількома найбільш важливими темами, розділами навчального предмету. Студентів заздалегідь попереджують про необхідність ретельної підготовки до колоквіуму, зміст запитань та вимоги до відповіді. Відповіді на колоквіумах не можуть набувати форми дискусії. Функції колоквіуму -узагальнююче повторення теми або розділу та контроль якості засвоєння знань. Результати опитування дають змогу внести корективи в лекційний курс і лабораторно-практичні заняття.
Семестровий контроль проводиться у формі заліку або семестрового іспиту з конкретної навчальної дисципліни. Студента допускають до семестрового контролю за умови виконання ним усіх видів робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї дисципліни. Відповідно до принципів кредитно-модульної системи, якщо підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни (сума оцінок в балах за окремі оцінювані форми навчальної діяльності) є достатньою для продовження навчання (наприклад, 60Е), то студент має право не складати семестровий залік.
Семестровий залік - форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами лекційного матеріалу, а також виконаних ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр.
Семестровий іспит - форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу.
Іспити складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов'язковому порядку повинен ознайомити студентів зі змістом екзаменаційних питань. Такий метод контролю як семестровий іспит має прибічників і противників. З одного боку, іспити підвищують відповідальність студентів за результати своєї праці, а з іншого - створюють надмірне психологічне напруження. Тому нерідко досвідчені викладачі модифікують процедуру проведення іспитів з метою створення атмосфери довіри і взаєморозуміння. Різновидом подібних модифікацій можуть бути "іспити без білетів", які проводяться у формі вільної бесіди, або "іспити з відкритим підручником", коли викладач має на меті не тільки перевірку фактичних знань, але й уміння швидко знайти необхідну інформацію, користуватися додатковою літературою, навчальними посібниками тощо. Такий іспит доцільно проводити зі складних і великих за обсягом навчальних дисциплін.
Практичний іспит найчастіше зводиться до виготовлення студентами натуральних об'єктів, макетів, схем, захисту попередньо розробленого науково-методичного проекту та їх публічного захисту.
Контроль залишкових знань (КЗЗ) проводять щонайменше через 3-4 місяці після завершення вивчення студентами конкретної навчальної дисципліни шляхом порівняння результатів залишкових знань із оцінкою при семестровому контролі.
Складання державних іспитів та захист дипломних робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю принаймні половини її складу та обов'язкової присутності Голови комісії.
До складання державних іспитів і захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану.
Рішення державної комісії щодо оцінювання знань, продемонстрованих під час складання державного іспиту, захисту дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня виноситься ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів голос Голови є вирішальним.
Результати захисту дипломних робіт (проектів) і складання державних іспитів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".
Студент, який не склав державний іспит або не захистив дипломного проекту, допускається до повторного складання іспитів чи захисту дипломної роботи протягом 3 років після закінчення вищого навчального закладу.
(http://pidruchniki.com/11180117/pedagogika/pedagogichniy_kontrol_vischih_navchalnih_zakladah_osnovni_formi_yogo_zdiysnennya)