Б№6

1. Права працівників на пільги та компенсації за тяжкі та шкідливі умови праці

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці безоплатно забезпечуються молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, спеціальним одягом і взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу - не більше як 36 годин на тиждень, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці в підвищеному розмірі; зменшення пенсійного віку.

Протягом дії трудового договору роботодавець повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірах пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково

Відшкодування шкоди потерпілому

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втрачений заробіток відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором) . Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не меншою від суми, а визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не меншим від п'ятирічного заробітку працівника на сім'ю, крім того, не менше від однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті

Якщо нещасний випадок стався внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням роботодавця та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків . Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку

Доказом вини потерпілого може бути:

o акт за формою Н-І або про професійне захворювання; висновок службових осіб (контролюючих органів); медичний висновок про професійне захворювання; вирок або рішення суду; рішення про адміністративну або дисциплінарну відповідальність; рішення органів соцстраху про відшкодування витрат на допомогу працівникам у разі тимчасової непрацездатності, у зв'язку з ушкодженням здоров'я; свідчення свідків

Ступінь втрати працездатності потерпілим визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) у відсотках професійне працездатності (рис . 3 . 13) . Вона визначає обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги

За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого на підставі: домовленості сторін, рішення комісії з трудових суперечок, рішення суду

Розмір відшкодування моральної шкоди - не більше за 20 мінімальних заробітних плат

Роботодавець відшкодовує потерпілому витрати згідно з висновку МСЕК не менше від трьох мінімальних зарплат на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи); двох мінімальних зарплат на звичайний догляд, однієї мінімальної зарплати на побутовий догляд (прибирання кімнати, прання)

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи роботодавець зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи