- •1. Еволюція радянської маркетингової думки
- •2. Концепція управління маркетингом за Котлером
- •3. Сутність сучасної концепції маркетингу
- •9. Маркетингові дослідження в інноваційній діяльності підприємства
- •10. Методи маркетингових досліджень. Кабінетні та польові дослідження
- •11. Етапи процесу розробки новації
- •12 Методи творчого пошуку ідей нового продукту
- •13. Стратегія семикратного пошуку
- •17. Сумісний аналіз Ламбен
- •18. Ефективне сегментування за Ломбеном
- •19. Традиційні методи сегментування ринку
- •20. Методи прогнозування попиту на нововведення
- •21. Метод експертних оцінок
- •22. Етапи проведення експертизи
- •23. Формування маркетингової стратегії
- •24. Споживчі переваги
- •28. Виведення нового товару на ринок
- •29. Аналіз ризиків на етапі розробки і введеня інновацій на ринок
- •36. Етапи вивчення поведінки споживачів
- •37. Підходи до вивчення поведінки споживачів мікроекономічний психологічний
- •40. Чорна скриня споживача
- •41. Чинники внутрішнього впливу на поведінку споживачів
- •42. Модель aida модель очікування цінність Хекхаузена
- •43. Сприйняття товарів новинок за Роджерсом групи споживачів
- •44. Теорія споживчих цінностей Шета Ньюмана і Гросса
- •45. Основні архетипи за Юнгом
- •46. Шкала цінностей м Рокича
22. Етапи проведення експертизи
Проведення експертизи складається з таких основних етапів:
- підготовчий, який включає вивчення наданих матеріалів, з’ясування сутності поставленого перед експертизою завдання, визначення достатності наявних матеріалів, окреслення загаль-ної схеми дослідження, постанову окремих завдань, які вирішу-ються кожним експертом окремо;
- аналітичний, який передбачає виявлення властивостей об’єктів дослідження шляхом застосування різних методів та засобів;
- порівняльний, на якому проводиться співставлення об’єктів та визначення характеру зв’язків, що існують між ними;
- заключний, який складається із оцінки результатів, виділення підстав для висновків та формулювання відповідей на поставлені питання (висновків).
Проведення експертизи завершується висновками, які бувають викладені у таких формах:
- категоричне (позитивне чи негативне) вирішення питання в повному обсязі;
- категоричне позитивне часткове вирішення питання (ймовірний висновок) з обґрунтуванням неможливості його вирішення
23. Формування маркетингової стратегії
Визначеність щодо маркетингових цілей дає можливість перейти до відповів) на запитання, як досягти поставлених цілей, і пов'язана з розробкою маркетингової стратегії.
Маркетингова стратегія - програма маркетингової діяльності фірми на цільових ринках, яка визначає принципові рішення для досягнення маркетингових цілей.
По суті маркетингова стратегія є планом досягнення маркетингових цілей і передбачає:
/ сегментування ринку - виділення окремих груп споживачів;
/ вибір цільових ринків - визначення цільових сегментів, на які фірма орієнтуватиме свою діяльність;
/ позиціювання товару на ринку - визначення місця товару серед товарів конкурентів;
/ визначення конкурентів-мішеней,
/ визначення конкурентних переваг.
Під час формування маркетингової стратегії варто взяти до уваги кілька альтернативних варіантів, оцінка яких дозволить виявити оптимальний варіант.
24. Споживчі переваги
Споживчі переваги — це такий інструмент вивчення попиту, який дозволяє виявити, які товари і в якій мірі затребувані у цільової аудиторії. Рішення покупців щодо споживання конкретних благ і є основою створення ринкового попиту. Розуміння потреб свого потенційного покупця — ключ до отримання гарантованого прибутку. Тому маркетингові дослідження, метою яких ставиться виявлення цих переваг, актуальні і на стадії планування виробництва, і на всіх етапах реалізації продукції, включаючи контроль її якості. Зрозуміло, одне тільки споживчу перевагу не може надати точні дані, достатні для прогнозування того, яким попитом буде користуватися продукція. Адже попит формується під впливом безлічі факторів.
Споживчі переваги можна виміряти. При їх аналізі використовується поняття граничної корисності. Воно було використано більше 150 років тому німцем Госсеном, послідовники якого стали засновниками австрійської та математичної школи в економіці. Саме Госсен вперше став настільки пильно вивчати споживчі переваги, і гранична корисність за його визначенням є додатковою корисністю, одержуваної від кожного наступного спожитого блага. Класичний приклад — самотній поселенець в лісі і кілька мішків зерна. Тоді перший мішок покликаний врятувати його від голодної смерті, то п’ятий — нагодувати папугу, розважає господаря своєю балаканиною. Зрозуміло, що в цьому випадку корисність п’ятого мішка буде граничною.
